Григорій Сподарик ■ ПОГЛЯДИ ■ №15, 2017-04-09
«Мету цієї пропаґанди становить відвернення уваги від українського націоналізму, скерованого проти поляків», – написав нещодавно публіцист тижневика «Do Rzeczy». Так автор прокоментував створені перемишльською молоддю фільми про польсько-українські відносини на рівні міста. Стрічки презентувалися вже в Перемишлі та у Варшаві. Праці молоді – це відео-сюжет і мультфільми. У першому молодь анонімно розповідає про страх, зв’язаний з виявленням своєї української ідентичності. Мультфільми – це спроба з погляду мистецтва подивитися на польсько-українські відносини і стереотипи, у тому числі «чорне піднебіння» щодо українців чи травму останніх унаслідок депортації з Рідних земель. Праці постали в рамках проекту Польща. Лаб, організатором якого було Товариство творчих ініціатив «ę» та Фонд Евенс. Партнером у проекті був Перемишльський відділ Об’єднання українців у Польщі. Праці – це відповідь на зростання в Перемишлі антиукраїнських і ксенофобських настроїв. Нагадаймо, що лише 2016 р. на міських мурах появлялися ненависницькі написи, хтось нищив місця української пам’яті, радикали напали на церковну процесію та появилися прямі заклики до фізичного знищення українців. Усе це укріпило на місцевому рівні поділи між поляками та українцями, а серед останніх – просто страх. Ідея проекту – в міру можливості мінімізувати наслідки таких поганих явищ, зокрема, у психіці молодого покоління українців. Варто відзначити, що серед учасників проекту був молодий хлопець, який ішов на чолі атакованої хресної ходи. Проект має продовжуватись. Одним з його ключових завдань було дати ОУП сучасні знаряддя для опрацьовування цього роду критичних ситуацій. На жаль, не можна очікувати, що такі ініціативи якось радикально змінять позиції в антиукраїнських колах. Там і надалі, як у згадуваного публіциста, говоритиметься про міфічний «бандеризм».
Звичайно, в Україні можуть появитися тисячі чергових публікацій, де на фактах показуватимуть мінімальну позицію в державі радикальних середовищ, але це нічого не змінить. На думку певних кіл над Віслою, «бандеризм – це загроза, тому що він є загрозою». Лідери такого способу мислення радше не заговорять про справжнє джерело небезпеки в сучасному світі – ксенофобську, аґресивну та імперську Москву. Ідейна спорідненість тут очевидна. Одні й другі придумали «бандерівців» і потребу боротьби з ними, під чим можна сховати свої антиукраїнські позиції. Якщо останнє хтось вважає перебільшенням, то хай спробує знайти щось позитивне щодо України в останніх публічних висловах таких постатей, як польський коментатор російських мас-медіа Анджей Запаловський чи лідер «кресових» середовищ кс. Тадеуш Ісакович-Залеський. Водночас, у тих середовищах дуже часто використовують такі маніпуляції, як пов’язування польсько-українських трагічних сторінок з минулого з сучасною ситуацією української меншини в Польщі. Волинська трагедія для них донині в усьому є домінуючим фактором, тому не сприймають реальної дійсності, зокрема польського радикалізму, напрямленого проти українців. Молодь з Перемишля саме на ньому наголосила – по-своєму, насправді щиро. І тому дочекалася атаки. Певно, трохи й тому, що серед партнерів проекту було Об’єднання українців у Польщі – для авторів цієї атаки націоналістична й антипольська структура, чого ніде, крім маніпулятивної публіцистики, не доказано.
Який вихід для українців? Не боятися, не виправдовуватись і робити своє, у тому числі в партнерстві з польськими друзями. Тепер у Європі є симптоми протиставлення популізмові і радикальним середовищам. Тих останніх у результаті виборів уже зупинено в Нідерландах. Треба вірити, що хвиля ця зростатиме і врешті дійде над Віслу. ■
