Олександр Хоменчук ■ ІСТОРІЯ ■ №38, 2015-09-20
В Україні з’являються щораз нові місця увічнення пам’яті поляків. Цьогорічної весни меморіальну дошку, присвячену в’язням Київської фортеці, урочисто відкрито в Києві.
Як відомо, після придушення Січневого повстання, у фортеці на Київщині були ув’язнені більше як тисяча польських повстанців. За словами секретаря Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва Анджея Кунерта, вже вдалося ідентифікувати імена і прізвища 800 осіб. Вони розміщені на 16 таблицях. Вшанування пам’яті поляків відбулося з ініціативи фонду «Свобода і демократія».
У червні організовано врочистості, присвячені пам’яті поляків та українців. Їх закатували слуги НКВС у тюрмі на Замарстинові у Львові. У червні 1941 р., перед вступом німців до Львова, опричники Берії і Сталіна безжально розстрілювали політичних в’язнів (поляків та українців) у львівських тюрмах. А в цій в’язниці знемагало щонайменше 7 тисяч чоловік. Усіх їх знищили кати. Імена замордованих і досі з’ясовуються. До речі, перед відступом з інших міст України радянські каральні органи аналогічним способом розправилися з усіма в’язнями. Певне, боялися, що «вороги совєтів» потраплять у руки гітлерівців і служитимуть нацистам. Так було в Луцьку, Дрогобичу, колишньому Станіславові (тепер Івано-Франківськ) та інших містах.
Заслуговує похвали ініціатива польської громади міста Корець на Рівненщині. З допомогою місцевих громадян, за сприяння української влади, тут досить швидко зуміли впорядкувати старовинний католицький цвинтар. За роки панування радянської влади цвинтар зазнав неймовірних руйнувань, навіть муровану огорожу розібрали для різних господарських потреб. Найдревніші поховання позавалювалися. Між тим, тут збереглися могили ХVIII –XIX ст. На цвинтарі є також братська могила 40 прикордонників Речі Посполитої, які загинули від більшовицької навали у вересні 1939 р.
Вирішено, що кожна польська родина (а в цьому краї близько сотні таких сімей) доглядатиме за 2–3 похованнями. Адже нащадків померлих чи загиблих уже не лишилося. Упорядковано пам’ятники, відновлено написи на них, прокладено доріжки, поставлено нові ворота, споруджено капличку. А ще люди вдихнули нове життя в костел Святого Антонія. Цю архітектурну пам’ятку звів у Корці в XVII ст. князь Ян-Карл Корецький. Частину коштів для богоугодної справи виділила районна влада, допомогли і православні корчани.
А в Рівному в державному краєзнавчому музеї місцеві поляки та українці обговорили книгу-альбом «Польський цвинтар у Рівному». Автор, рівненчанин Чеслав Хитрий, вивчив і зафіксував на світлинах понад 200 надгробків. Тут утворилася група з небайдужих людей, парафіян костелу Св. Петра і Павла, що постійно впорядковують польські поховання, відновлюють і дбають про старі могили.
Тішить, що дедалі більше молодих українців долучаються до вивчення історії і культури сусідньої їм країни – Польщі. Про це засвідчила активність учнів загальноосвітніх навчальних закладів, які прибули з 10-ти областей України і Києва, щоб взяти участь у І Всеукраїнській учнівській олімпіаді з польської мови та літератури, яка відбувалася в Луцьку і тривала чотири дні.
До речі, на Волині серед 124 тис. учнів польську мову вивчають 4919 хлопчиків і дівчаток у 64 навчальних закладах, а факультативно – ще 1808 дітей. Майже всі навчальні заклади, зокрема вищі, співпрацюють з освітянами Польщі. ■
