Богдан Гук ■ ІСТОРІЯ ■ №21, 2015-05-23
На 2015 рік припадає кругла річниця, вже 70-та, хвилі убивств в українських селах, яка охопила Надсяння навесні 1945 р. Для відзначення цієї дати Товариство депортованих «Надсяння» зі Львова 10 травня організувало меморіальну прощу до Пискорович, де вночі 18 квітня 1945 р. відділи Національної військової організації (пол. – Narodowa Organizacja Wojskowa) вчинили колективне убивство. Жертвами стало не менше як 200 чоловік, проте донині неможливо встановити докладну їх кількість, яка може бути й більша.
Автобус надсянців прибув насамперед у Лежайськ. На місцевому цвинтарі вони молилися на могилах жертв (не менше як 104) антиукраїнського погрому в цьому містечку в лютому-березні 1945 р. Його авторами були члени та прихильники польської шовіністичної Національної партії (давні ендеки, пол. – Stronnictwo Narodowe), римо-католицькі сусіди українців.
Переїхавши у Пискоровичі, прочани з піснею «Христос Воскрес» та національними прапорами в руках подалися на місцевий цвинтар, де в багатьох збірних та індивідуальних могилах спочивають жертви 1945 р. На місце молитви вони обрали увічнення, утворене аж 2007 р. Панахиду відправив о. Христофор Блажеєвський, парох греко-католицької церкви у Ярославі. Під час проповіді він сказав: «Люди будують роками, а інші нищать це в одну мить…».
Усім присутнім подякував за пам’ять голова Товариства «Надсяння» Володимир Середа. Від пискоровичан присутні були вчителька Марія Ожґа, Іван Когут і кілька інших мешканців. На закінчення всі заспівали невинно убитим давній гімн «Боже великий єдиний» та «Вічная пам’ять».
На освячення і відкриття чекає в Пискоровичах новозбудована греко-католицька капличка. На кошти Романа Базилевича її побудували минулого року кілька метрів від місця, де досі видніється руїна церкви. Капличка невдовзі стане свідченням молитви й пам’яті жертв трагедії мешканців села 1945 р. Це єдина такого роду споруда на всій території Надсяння, де тоді втратило життя приблизно 3000 українців. ■
