Пикулицьку ходу охороняло кількасот поліціантів

Богдан ГукПОДІЇ№25, 2017-06-18

Якби не потрійний кордон поліції, навряд, чи пикулицький похід пройшов би 11 червня Перемишлем без вуличного бою. На щастя, поліції зібралося більше, ніж польських «тітушок», яких було приблизно 200. Молодики на вулиці Юліуша Словацького зустріли учасників процесії вигуками, лозунгами, майками з «дружніми» написами і рядками з польського гімну («Мазурки Домбровського»).

<strong>Aнтитерористичні підрозділи поліції.</strong> Фото Миколи Піпки
Aнтитерористичні підрозділи поліції. Фото Миколи Піпки

Мирний релігійний похід, що складався приблизно з 2000 чоловік, очолювали владики – перемишльсько-варшавський митрополит Української греко-католицької церкви (УГКЦ) Євген Попович та сокальсько-жовківський єпископ Михайло Ковтун. Похід проходив за сценарієм, відпрацьованим у минулі роки: сформувався після богослужіння в соборі Святого Івана Хрестителя та йшов бічною вуличкою до головної – Ю. Словацького, а відтак – до некрополю вояків українських армій ХХ ст. на окраїні міста. У поході кількісно переважали переселенці з Надсяння, Лемківщини, Бойківщини, Холмщини та їх нащадки, але було також багато українців з Перемишля й сіл околиці, Сянока, Ярослава. У поході брали участь дочка петлюрівця Ірина Доманська, дочка польського леґіонера Данута Куронь, а також онука маршалка Юзефа Пілсудського Йоанна Онишкевич.
Після панахиди за упокій душ українських та польських воїнів, що полягли в боях за вільну Україну та вільну Польщу, відбулося покладення дубового вінка, а також вінків численних делеґацій з обох держав.
Під час промов золотим мотивом, який поєднав події 100-річної давності та сучасності, була боротьба українців за волю свою і Європи, а також право бути її повноправним членом. Це завжди відбувалось у тісній співпраці обох держав та їхніх збройних сил. Колишній міністр оборони Польщі Януш Онишкевич у промові підкреслив, що сьогодні держави або разом збудують своє європейське майбутнє, або взагалі не будуть його мати. До речі, символічним виміром пикулицького походу було те, що він відбувся саме в перший день набуття чинності безвізового режиму з Європейським Союзом для громадян України.
На цьогорічний похід до могил українських захисників Європи приїхало багато представників української влади. Серед гостей свята було 6 народних депутатів України, представники її дипломатичного корпусу в Польщі, державної і самоврядної влади Львівської області. Підтримали подію колишній міністр оброни Польщі Януш Онишкевич, польські суспільні діячі Данута Куронь, Ґражина Станішевська, Кшиштоф Становський, Іза Хруслінська.
У Пикуличах, натомість, не було жодного представника державної влади Республіки Польщі. Міську владу представляв заступник мера Ґжеґож Гайдер. Імовірно, мер міста Роберт Хома не зміг прибути з огляду на власну позицію, висловлену після сутички торік з молодими польськими націонал-радикалами: доки Об’єднання українців у Польщі та всі українці в Польщі не покаються за Волинь, напади на пикулицьку ходу будуть повторюватися. Похід відбувся, нашого каяття за Волинь не могло бути, отож президент міста став заручником своїх слів. ■

Поділитися:

Категорії : Головна, Події