Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №27, 2013-07-07
У варшавській церкві отців василіан 27 червня відправлялася панахида за жертв Волинської трагедії, яку очолив і провів польською та українською мовами глава УГКЦ Святослав Шевчук. Участь у церемонії взяли, зокрема, президент Польщі Броніслав Коморовський і голова Конференції римо-католицького єпископату Польщі Юзеф Міхалик. Вони закликали поляків та українців – простити і примиритися. Церковні ієрархи повідомили про прийняття спільної заяви з приводу 70-річчя трагічних подій на Волині.
Урочистості відкрив митрополит перемисько-варшавський УГКЦ Іван Мартиняк. Богослужіння розпочалося символічним запаленням свічок за упокій душ померлих. Свічки запалювали президент Б. Коморовський, його дружина Анна та архиєпископ Святослав (на фото): «Ти, Боже добрий і милуючий людей, відпусти їм, бо немає на землі людини, яка, живучи, не скоїла б гріха, бо тільки Ти, Боже, Ти єдиний є без гріха, а Твоя правда є правдою вічною і Твоє слово є найбільшою мудрістю», – такими словами молилися зібрані у варшавській церкві.
На траурне богослужіння прибули, зокрема, польські та українські митрополити в особах: примас Польщі Юзеф Ковальчик, митрополит варшавський кардинал Казимеж Нич, римо-католицький архиєпископ львівський Мечислав Мокшицький та єпископ вроцлавсько-ґданський УГКЦ Володимир Ющак.
У молитовній зустрічі брали також участь представники польського уряду, спікер Сенату Польщі Боґдан Борусевич, депутати Сейму РП, в тому числі голова сеймової комісії нацменшин Мирон Сич, і Європарламенту, польські та українські інтелектуалісти, серед яких були екс-прем’єр Польщі Тадеуш Мазовецький і віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович. Звертаючись до зібраних, архиєпископ Святослав нагадав слова митрополита Андрея Шептицького, сказані під час жорстокого польсько-українського протистояння: убивство людини не можна виправдовувати політичною доцільністю. Глава УГКЦ пригадав заклик папи Івана-Павла ІІ, який заохочував обидва народи примиритися, вибачити й шукати те, що єднає, а не ділить. Архиєпископ Святослав пригадав слова свого попередника, кардинала Любомира Гузаря, котрий 2001 р., під час візиту папи Івана-Павла ІІ в Україну, просив прощення за скоєні українцями кривди: «Сьогодні в цій історичній варшавській церкві, у присутності представників найвищої влади Польщі та ієрархів польської Церкви, прагнемо відновити це прохання. Хай разом з нашою молитвою воно полине до кожної польської сім’ї, яка втратила близьких з рук моїх співвітчизників. (…) Хай воно служить надії на краще сьогодні й завтра у відносинах між нашими народами», – говорив зверхник УГКЦ, відзначаючи, що таке прохання шле також українським сім’ям, які втратили близьких з польських рук, та представникам інших національностей.
Глава УГКЦ, черговий раз посилаючись на слова митрополита А. Шептицького, наголошував, що політичні лідери завжди повинні захищати людське життя, прагнучи миру, а не розпалюючи війни. Він звернувся до істориків, щоб вони досліджували польсько-українське протистояння «без гніву та упереджень, ніколи не схилялися до маніпуляцій, замовчування або перекручування фактів в ім’я політичних користей». Архиєпископ Святослав заявив, що УГКЦ підтримує старання України стати членом Європейського Союзу, бо цього варті цінності, на яких базується згадана структура.
Голова Конференції єпископату Польщі архиєпископ Юзеф Міхалик у своєму зверненні говорив, що спільна молитва у Варшаві – це знак здорового патріотизму, далекого від шкідливого націоналістичного способу мислення. Ієрарх зацитував Євангеліє від св. Івана, в якому написано, що «кожен, хто ненавидить брата свого, є вбивцею». Архиєпископ зазначив: «Хочемо в дусі покори та визнання власних провин принести до Божого трону болісний фраґмент нашої історії – у 70-ті роковини Волинського злочину, братовбивчих подій, які поглинули десятки тисяч жертв серед поляків на Волині». Він водночас додав, що молитва лунає також за тих українців, які загинули, бо допомагали полякам, та за Боже милосердя авторам злочинів. В оцінці архиєпископа Міхалика, якість сучасних відносин поляків з сусідами є «екзаменом з придатності у європейській спільноті народів».
Останнім, хто офіційно виступив у рамках панахиди за жертви Волині, був президент Б. Коморовський. Він, пригадуючи про довге, дружнє, але й не раз трагічне сусідство; наголошував, що польсько-українські конфлікти завжди приносили горе й були вигідні «третій стороні». Про Волинську трагедію Коморовський говорив, що то була кров, яка є докором сумління для двох наших народів, але вона не може бути причиною нової ненависті та поділів:
– Це наш, поляків та українців, обов’язок: говорити про ті болісні події словами істини. Не для того, щоб звинувачувати, але тому, щоб через правду й іспит сумління іти до очищення та примирення, – підкреслював Б. Коморовський.
Президент пригадав також, що 70 років тому разом з польською була пролита й українська кров, бо на злочини українських націоналістів поляки відповіли відплатними акціями, «використовуючи жорстоке і далеке від християнських цінностей право помсти». Б. Коморовський відзначав, що колишню логіку національних конфліктів сьогодні замінила ідея партнерства і співробітництва обох держав. Разом з тим висловив переконання, що в ЄС є місце як для Польщі, так і для «близької нам, конечної та потрібної України». Президент свій виступ закінчив такими словами: «Хай добрий Бог сприяє примиренню між нашими народами».
У рамках візиту до Польщі архиєпископ Святослав провів ряд зустрічей з польськими представниками найвищої державної та церковної влади. Глава УГКЦ Святослав уперше в світі був офіційно прийнятий главою держави – президентом Б. Коморовським. перед панахидою у Варшаві відвідав Люблин, де помолився на місці колишнього концтабору в Майданеку та біля обеліска, присвяченого блаженному о. Омелянові Ковчу. Патріарх відвідав також Ґурово-Ілавецьке, де взяв участь в Архиєпархіальних святкуваннях 1025-ліття Хрещення Русі-України та Року віри. ■
