Про депортацію – в Ґіжицьку

Григорій СподарикГРОМАДА№32, 2017-07-30

Свідки депортації 1947 року. Саме вони особисто зазнали горя вигнання з рідних земель в рамках акції «Вісла». У Ґіжицьку цим людям уже похилого віку вручено червоні троянди на знак пошани та вдячності за збереження для наступних поколінь свого національного «я». Фото автора статті

Після конференції в Елку, присвяченої темі акції «Вісла», частина доповідачів взяла участь у подібній зустрічі в Ґіжицьку, яку організував Мазурський відділ ОУП.
Тут проф. Роман Дрозд розповів, зокрема, про заходи комуністичної пропаґанди, які мали переконати поляків у смертельній небезпеці з боку українців і водночас бути оправданням акції «Вісла». На тодішніх фотографіях ледь не кожен українець – це «добре озброєний прихильник УПА». Таким руслом плила тодішня преса. Метою було викликати ворожнечу з боку польського суспільства, під впливом якої українці мали швидше втрачати свою ідентичність. Сьогодні знову появляються подібні маніпуляції. Один з істориків Інституту національної пам’яті публічно стверджує, що у Явожні, де страждали, зокрема, українці, не було концтабору. З огляду на такі спроби фальшування історії, українці повинні ставити питання, пов’язані зі своїм минулим. У цьому переконував голова ОУП Петро Тима.

З тих самих причин не можна закрити й тему акції «Вісла». Українці розуміють різницю між нею та Волинською трагедією. Але одне і друге було злочином, яких, на думку П. Тими, також не можна заперечувати. Анна Домбровська, голова товариства «Homo Faber» вказала на проблеми суспільного характеру. Якщо між народами колись існувала виключно дружба, то чому мешканці на сході Польщі часто не пам’ятають навіть імен своїх колишніх українських чи єврейських сусідів. Ця своєрідна амнезія розширюється і на знаки їх культурної та матеріальної спадщини. Сама активістка такими темами займається тому, бо вважає, що не може бути цілісної історії Польщі без її багатонаціональної складової. Доповідач заохочувала також до збирання спогадів від свідків минулого, бо, на жаль, незабаром не буде вже кого питати. Дискусію в Ґіжицьку завершила пам’ятна фотографія з місцевими свідками депортації українців.
Після конференції охочі мали нагоду подивитись концерт хору «Журавлі». Голова Мазурського відділу ОУП Катерина Поливчак переконана, що як громадський діяч вона пропонує людям різні заходи. Тому серед культурних ініціатив повинно бути місце і для конференцій.
К. Поливчак додала, що заходи, присвячені роковинам депортації, відбувалися також в Круклянках, Банях-Мазурських та Ґіжицьку.
Зараз розглядається можливість проведення у місцевих школах уроків, присвячених темі акції «Вісла». ■

Поділитися:

Категорії : Bez kategorii