(гс) ■ ІСТОРІЯ ■ №51, 2016-12-18
Міждержавні заходи, нові підручники, фахові інформації в мас-медіа – це пропозиції українських істориків і громадських діячів щодо питання українсько-польського минулого.
Неґативні тенденції
Пропозиції потрапили у звернення, яке отримали президент України Петро Порошенко, голова Верховної Ради України Андрій Парубій та прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Автори відзначають, що в минулі роки Україна і Польща зробили багато для взаємного прощення, примирення і вшанування пам’яті жертв. Випрацьовано погоджені сторонами оцінки конфлікту в роки ІІ Світової війни, яких, однак, польські парламентарі не врахували, приймаючи постанови щодо Волинської трагедії. «Викривлене й однобоке представлення історичних подій з відвертим маніпулюванням фактами не зробить поступу в дослідженні цієї трагічної сторінки спільної українсько-польської історії», – говориться в документі. Його автори констатують, що останнім часом появилося чимало неґативних тенденцій у польсько-українських відносинах. Тут згадано про напад на церковну процесію в Перемишлі, нищення українських поховань і спалення прапора України під час Маршу незалежності у Варшаві. Всюди тут фоном є трагічне минуле. Тому ініціатори звернення переконують, що «вирішення проблем „війни пам’яті” між Польщею та Україною має бути цілеспрямованою, системною справою українських істориків та спиратися на підтримку урядів обох держав».
Пропозиції
Ініціатори звернення пропонують конкретні кроки. З’ясовувати фахово суперечливі моменти спільної історії мають науковці, а не представники окремих політичних сил. Якнайшвидше треба провести міждержавні заходи, які допоможуть подолати «війну пам’яті». Як зразок запропоновано взяти досвід Польщі та Німеччини, а також Німеччини і Франції. Наступна пропозиція стосується координації досліджень і створення повного банку даних щодо жертв взаємного конфлікту 40-х рр. ХХ століття. «Це припинить довільну маніпуляцію фактами і числами по обох сторонах кордону, зменшить кількість взаємних звинувачень», – написано у зверненні. Його автори пропонують створити на рівні Волинської області державну програму наукових досліджень українсько-польського протистояння, збір інформації щодо кількості жертв і фіксування та увічнення місць їх поховання. Одне з пропонованих завдань – це популяризація інформації про українсько-польське протистояння в українському суспільстві. Остання з пропозицій говорить про створення підручників, навчально-методичних посібників та освітніх програм, які б ознайомили молодь з цією складною сторінкою українсько-польської історії. «Ми, українські історики, політологи, філософи, громадські діячі, учасники „круглого столу”, схиляємо голови перед світлою пам’яттю українців і поляків, які стали жертвами Волинської трагедії. Пам’ятаймо про минуле, але думаймо про майбутнє!» – говориться в кінці звернення.
Документ у листопаді в Луцьку прийняли учасники «круглого столу» на тему «Сучасний стан та перспективи українсько-польських взаємин в контексті європейської безпеки».
