Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №39, 2016-09-25
Міністерство внутрішніх справ і адміністрації врешті погодилося на проведення дискусії щодо актів ненависті та ксенофобії у Польщі з огляду на національну відмінність. Питання стане на спеціальному засіданні Спільної комісії уряду та нацменшин, яке заплановано на 5 жовтня 2016 р.
Попри порозуміння, сторони радше залишились на своїх позиціях щодо оцінки проблеми. На це вказує «гаряча» дискусія, яка відбулася 13 вересня на плановому засіданні комісії, у первісному графіку якої не було пункту щодо ненависницьких актів. Державні службовці хотіли про ці питання говорити у справах різних. Водночас вони переконували, що червнева атака на українську процесію в Перемишлі чи нещодавнє побиття людини за розмову німецькою мовою, це окремі хуліганські вчинки, які не складаються на ширшу хвилю аґресії. Інакше думають нацменшини, серед них українські представники Спільної комісії – голова Українського товариства Григорій Купріянович та голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима. Вказуючи на атаки і зростання заляканості у громаді, вони просили про скликання спеціального засідання вже на початку липня. Цей постулат підтримав співголова комісії з боку нацменшин, представник німецької громади Рафал Бартек. Проте ні він, ні українці не отримали відповіді на свої звернення. Ситуація довела до того, що в ході вересневого засідання Г. Купріянович поставив формальний внесок, щоби предметом дискусії була справа не скликання державною стороною засідання у справі актів аґресії. «На мою думку, додаткове засідання в тамтому моменті не було предметне, оскільки не потрібно виносити проблему, яка має характер певного інциденту. Для успокоєння ситуації краще було, щоб певні органи задіяли, а не виступали з цією темою у мас-медіа», – відповідав співголова комісії з державного боку міністр Себастіан Хвалек, відносячись до подій у Перемишлі. Тоді Г. Купріянович нагадав, що відповідно до 28 статті закону про нацменшини засідання скликає міністр або з власної ініціативи, або після формального звернення з боку нацменшинного співголови. На думку Купріяновича, згаданий запис не передбачає вільного вирішування міністром про скликання засідань, на чому у своїй інтерпретації наполягала державна сторона. «Ми переконані, що був порушений закон про нацменшини», – відзначав Г. Купріянович. У свою чергу, П. Тима вказував на те, що проблемою є не «окремі випадки», як це представляє влада. «Є сім знищених українських увічнень і пам’ятників, шість випадків атак на українців в окремих містах (Бартощиці, Ґданськ, Ольштин тощо).
Є також атаки на громадян України за національною ознакою та ряд прикладів аґресії й мови ненависті в Інтернеті. А з боку державної сторони – повне мовчання», – говорив П. Тима, переконуючи, що атака на процесію становить складову ширшого явища, про яке хотіли говорити в рамках спеціального засідання. В його оцінці, справу Перемишля державна сторона повинна розглядати в значно ширшому контексті, хоч би з огляду на ранг процесії, адже участь у ній брав зверхник Греко-католицької церкви у Польщі, українські дипломати та інші представники української державної влади. До цього з’явилися наклепи – мовляв, ситуацію провокували українська нацменшина, українські або польські спеціальні служби. Як відзначалося, такі справи не повинні залишатись у публічному просторі нез’ясованими і без оцінки державної сторони.
Міністр Хвалек переконував, що все це становить предмет праці різних служб і повторив тезу про окремі хуліганські вчинки. Він також повідомив, що відомство має інформації про те, що серед учасників процесії були особи, які несли прапори, пов’язані з УПА. «Не повинно нікого дивувати, що могло це викликати реакцію сторонніх організованих чи неорганізованих (…) осіб», – говорив С. Хвалек. «Ви публічно говорите неправду», – прореаґував на ті слова П. Тима. На його думку, якби міністр ознайомився з відео-матеріалами чи фотографіями з Перемишля, побачив би, що червоно-чорний прапор принесли нападники Вшехпольської молоді, а не українці. «Жоден представник української громади, ані поляки та громадяни України, що брали участь у поході, не мали з собою жодних елементів, які б відносились до тих барв, які, до речі, у Польщі не підлягають покаранню», – говорив П. Тима. Він ще раз закликав навіть при різних оцінках сісти до розмови про факти, вислухати експертів з питань ксенофобії та ненависті, і щойно тоді робити внески. Українських представників підтримував співголова комісії Р. Бартек, відзначаючи, що хвилювання меншин береться і з загальної напруги в державі, Європі та світі, де практично не буває дня без чергових ненависницьких актів. «Ми, майже один процент суспільства, особливо вразливі на такі випадки. Ми хотіли почути саме те, що ви сьогодні сказали. Якщо будемо знати, що і поліція працює, і інші органи теж щось роблять, це подіє заспокійливо в неспокійні часи», – говорив Р. Бартек. Коли емоції дещо стихли, сторони, зберігаючи окремі оцінки щодо масовості ненависницьких атак, домовилися продовжити дискусію на жовтневому засіданні комісії, присвяченому виключно цій темі.
Оскільки в ході засідання говорилося про те, що влада не один раз засуджувала події в Перемишлі, П. Тима склав формальний внесок про представлення таких прикладів на черговому засіданні. Він попросив також про те, щоб у ньому взяли участь представники організацій, які займаються питанням ненависті, представники самоврядування з Перемишля і тамтешньої поліції. У свою чергу, Р. Бартек запропонував, щоб темою цього засідання була також мова ненависті в Інтернеті, а так само неадекватна поведінка тих, хто відповідає за появу коментарів на форумах.
Нацменшинна сторона комісії прийняла офіційне становище у справі зростаючої хвилі ксенофобічних і ненависницьких атак за національною ознакою. Вони, як відзначається, порушують громадянське право на публічне декларування національної чи культурної ідентичності, породжують заляканість серед нацменшинних громад і підривають довіру до держави. Меншини засуджують також атаки на поляків у Великобританії і визнають критичну реакцію на ці випадки з боку тамтешніх політиків, мас-медіа і суспільства. «Закликаємо польську владу до таких самих рішучих реакцій та засудження крайнього націоналізму і ксенофобії у Польщі», – написано в документі. Нацменшини вважають, що брак покарання й іґнорування дрібних, на перший погляд, місцевих інцидентів, може заохочувати до наступних злочинів і довести до більших трагедій. Тут також звертається увага на те, що більше як два місяці державна сторона не відповідала на звернення нацменшин про скликання спеціального засідання Спільної комісії, присвяченого ненависницьким атакам. ■
