(бг) ■ ІСТОРІЯ ■ №10, 2015-03-08
У сфері увічнень нелегкої історії українсько-польських відносин, імовірно, почнеться новий етап. Адже політичні зміни в Києві відкрили можливість співпраці і контактів, заморожених за президентства Віктора Януковича. Важливою подією стала зустріч в Українському інституті національної пам’яті в Києві, яка відбулася 2 лютого ц.р. при нагоді візиту польської делеґації на відкритті меморіалу учасників Січневого повстання 1863 р., ув’язнених у київській твердині.
У зустрічі взяли участь секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій при Кабміні України Святослав Шеремета, голова Українського інституту національної пам’яті і заступник голови комісії Володимир Вятрович, секретар Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва Республіки Польщі Анджей Кунерт, посол РП в Україні Генрик Літвин.
Оскільки між Україною та Польщею існує принципова згода щодо потреби співпраці у сфері увічнень, головним було домовитися щодо планів сторін на 2015 р. Як повідомив С. Шеремета, українська сторона представила намір розширити Український військовий цвинтар у Пикуличах неподалік Перемишля, відкрити там же інформаційну дошку та завершити працю над Меморіалом воякам Української Народної Республіки та Української Галицької Армії в Ланцуті. Щодо подій 40-х рр. ХХ ст. польській стороні представлено концепцію упорядкування місць спочинку українських цивільних жертв у селах Бахові, Сівчині і Березці Перемиського повіту, а також проведення пошукових робіт у Підкарпатському воєвідстві, які стосуються українців, що загинули у лавах Червоної армії на Дуклянському перевалі 1944 р.
Польська сторона хоче завершити будівництво збірного цвинтаря в Мелехові коло Львова та відновити передвоєнні цвинтарі польських вояків у Задвір’ї і Дитятині в Західній Україні.
Представники Міжвідомчої комісії та Ради охорони пам’яті домовилися в найближчому часі зустрітися знову з метою опрацювання й підписання протоколу заходів на найближчі роки. Під час зустрічі 2 лютого ніяких документів не підписували.
Варто доповнити, що до 18 лютого на сайті Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва Республіки Польщі не було інформації про цю зустріч, натомість зафіксував її сайт УІНЦ.
