(гс) ■ ПОДІЇ ■ №30, 2016-07-24
Ворожі виступи проти українців треба обговорити на державному рівні, тому лідери української громади просять про скликання позачергового засідання Спільної комісії уряду і національних та етнічних меншин та Сеймової комісії нацменшин.
Звернення до голів згаданих структур прийнято 3 липня. Їх підписали голова Українського товариства Григорій Купріянович та голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима, які представляють українську нацменшину у складі Спільної комісії. «Події останніх тижнів не мають прецеденсу у двох минулих десятиліттях», – відзначають автори. Українці вказують на фізичні атаки на представників громади, залякування, що призводить до відмови від культурних заходів, нищення українських місць поховань та маніпулювання історичною пам’яттю. Лідери вважають, що невпевненість у громаді породжує двозначна позиція деяких представників публічної влади. Все це унеможливлює нормальне функціонування українських організацій у Польщі в плані культурної та освітньої діяльності. Важче в таких обставинах і діяти задля збереження ідентичності громади, що юридично ґарантує і фінансово підтримує держава.
Звернення українців підтримали інші нацменшини, серед них німці та їхній представник і водночас співголова Спільної комісії Рафал Бартек. На його думку, комісія повинна обговорити реакцію державних структур стосовно проблем, вказаних українцями. У листі до міністра, відповідального за справи нацменшин, Себастіана Хвалка, який у комісії представляє державну сторону, Р. Бартек вказує на потребу ширшого погляду на ситуацію. В його оцінці, прояви ненависті й атаки збільшують почуття загрози серед усіх середовищ меншин. Відповідно до правових уреґулювань, позачергове засідання Спільної комісії скликає міністр, відповідальний за справи нацменшин.
Аґресія щодо українців позначується не лише на функціонуванні громади на Перемищині. Нагадаймо, що саме тут під кінець червня польські націоналісти напали на процесію на могили в Пукуличах. Потім з їх ініціативи, мовляв, за возвеличування УПА та ОУН заблоковано приїзд до Польщі українського гурту «Ot Vinta», який мав виступати на «Ночі на Івана Купала» в Перемишлі. З огляду на брак підтримки влади у плані безпеки, організатор (перемиське ОУП) був змушений відмовитись від проведення заходу. На початку липня подібні побоювання щодо свого купальського заходу в Дубичах-Церковних висловив Союз українців Підляшшя (СУП). Тут також одним із виконавців мав бути гурт «Ot Vinta». Тому підляшуки в листі до міністра внутрішніх справ та адміністрації Маріуша Блащака питали, чи «Ot Vinta» зможе перетнути польсько-український кордон. Відзначається, що у випадку відмови, як це мало місце при спробі замість у Перемишлі організувати концерт гурту у Варшаві, союз буде змушений змінити програму свого заходу. У зверненні до міністра, яке підписав голова СУП Андрій Артемюк, згадується також про побоювання щодо безпеки. «З огляду на випадки аґресії щодо української громади, будемо вдячні за доручення підлеглим Вам службам звернення особливої уваги на ґарантування безпеки учасникам організованої нами культурної події української громади», – писав голова СУП до міністра М. Блащака. За день до проведення заходу відповідь з боку відомства не надійшла.
Загрозу і необхідність протидії з боку державної влади, на що вказують українці, помічають також представники німецької громади. Про це говориться у постанові делеґатів 47-го З’їзду Об’єднання німецьких суспільно-культурних товариств у Польщі, який відбувся 2 липня в Ополі. Вони вважають, що атака на похід у Пикуличі – це не лише порушення релігійного заходу, а чіткий приклад атаки на українців з огляду на їхню національність. Особливе обурення делеґати висловлюють з приводу того, що атаковано ініціативу, у якій активну участь брали діти і молодь. На думку німців, такі випадки породжують страх серед нацменшин щодо можливості користуватися своїми правами та зменшують довіру до держави, повноправними громадянами якої вони є. Німецькі лідери, засуджуючи нещодавні атаки на поляків у Великій Британій, водночас звертають увагу на миттєву реакцію британських політиків та представників уряду щодо цього прояву нетолерантності. «На жаль, віддавна бракує в Польщі рішучого засудження польською владою крайнього націоналізму. Запевнення влади про підтримку нацменшин, хоч і важливі, залишаються в тіні кабінетів і скеровуються, в основному, до самих меншин», – написано в постанові. Делеґати з’їзду просять польську владу про реакцію за «лондонським зразком», це значить – не легковажити навіть найменших проявів аґресії, бо несуджені вони можуть осмілити зловмисників і спричинити ще більші трагедії. «Лише таким чином можна діяти в суспільстві, у якому такі акти нетолерантності і ксенофобії народжуються», – підсумовують німецькі делеґати. ■
