Павло Маркушевський ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №20, 2016-05-15
Roman I. Drozd – Monochromatic, wyd. ЯD Studio, 2015
Роман-Ілля Дрозд – це відомий не лише в українському середовищі дириґент, композитор та аранжувальник, ад’юнкт Лодзької музичної академії. Як дириґент вів численні хорові колективи, зокрема слупський чоловічий хор «Synthagma». У його композиторському доробку є багато хорових, вокально-інструментальних та оркестрових творів, музика до кінофільмів, а також поп та електронна музика.
Торік появився диск з електронною музикою Р-І. Дрозда, який називається «Monochromatic». Він має характер музики до кінофільму, а 20 доріжок, які є на диску, поєднуються в одне ціле і тривають 52 хв. У деяких фраґментах композитор використав записи хору «Syntagma» і канадської групи «PidOblach.com» («Під облачком»). Відлуння української народної музики, яке виразно відчутне особливо в ліричних рефлексійних фраґментах, переплітається з повними бурі баталістичними епізодами, починаючи від військового маршу, аж до реалістичного звучання відголосів боротьби. Звертає увагу багатство мотивів і стилів. Хоч тут помітна велика різнорідність окремих фраґментів, цілість характеризується великою єдністю й логічною формою.
Назви окремих доріжок показують їх глибокий зміст. Проте навіть без знайомості цього змісту музика «Monochromatic» постійно приковує увагу слухача, а немузичні асоціації дуже зрозумілі. «Overture», яка відкриває альбом, уповні показує характер музики. Тут переплітаються найбільш характерні мотиви і види експресії, використані далі у творі. Серед наступних фраґментів можна відчути виразне звертання до українського фольклору «Hope» (Надія); похмурий «Totalitarian March» («Тоталітарний марш»), в якому несподівано появляється відлуння козацьких маршів; зворушливе «Lacrimonium» («Оплакування»), рефлексійні «Angels of Fire» («Aнгели вогню»), у яких чути відголоси вуличної демонстрації; драматичні «Executions» («Екзекуції») з маршем солдатських черевиків і відголосами вистрілів; проймаюче «Goodbyes» («Прощання»), в якому хор шепоче слова латинської жалібної секвенції: «Dies irae»… Три останні доріжки становлять своєрідний підсумок усього альбому: рефлексійна «Rapsody» («Рапсодія»), врочиста «Solidarity» («Солідарність») i контемпляційна «Monochromatic Song», у якій використана мелодія пісні «У зеленому гаї».
Диск «Monochromatic» Р.-І. Дрозд присвятив київському Майданові, але послання твору виходить поза рамки подій з-перед двох років. Композитор пише на своєму сайті так: «Назва альбому виросла з мого мистецького кредо, оскільки віссю нашого існування є діалектика життя і смерті, радості і страждання, білого і чорного. Хоч постання цього альбому інспірували конкретні події сучасної історії (події Євромайдану в Києві), моїм наміром був позачасовий погляд на статус-кво людини сьогодні. Незалежно від рівня розвитку цивілізації після такого травматичного досвіду людства у ХХ ст. (тоталітарні війни, совєтизм), свободу і далі треба здобувати найвищою ціною – смертю. І це вона, здається, торує нам історію. Кожна війна, збройний конфлікт або терористичний акт – це поразка людини, її аксіологічне сіре згарище і жниво ігнорування. Людина у своїй натурі споглядання вверх мусить бути відважнішою, більш певною, визволеною з сірості і прози життя, бо у тій стрефі стає аґресором, утрачає свою внутрішню красу й мету існування».
Варто вслухатися в музику Р. Дрозда і відкритись на роздуми, які з неї випливають. Я рекомендую цей альбом не тільки ентузіастам електронної музики. ■
