300 ГОЛОСІВ для диктатури Януковича

Вахтанг Кіпіані, КиївУКРАЇНА2010-07-08

Цьогорічне літо для депутатів Верховної Ради не є надто гарячим, особливо якщо порівняти з бурхливою весною. Все, як сказав би Леонід Кучма, – “обнулилося” й “устаканилося”. Ніхто з опозиціонерів – і взагалі ніщо – не заважає прихильникам “Стабільності і реформ” (так називається правляча коаліція) ухвалювати нові закони. Парламентська більшість, слідом за урядом, працює без видимих криз і скандалів.

Чи не єдиним пожвавленням рутини є реґулярні, ледве не щотижневі, оголошення спікера Володимира Литвина про індивідуальні переходи депутатів з Блоку Юлії Тимошенко та “Нашої України – Народної самооборони” до коаліції ім. Януковича-Азарова.

Ось позаминулого тижня відразу шестеро колишніх помаранчевих вступили в табір біло-блакитних. Передує Давид Жванія, який із моменту переобрання влади представниками Партії реґіонів завзято демонстрував своє бажання “конструктивно співпрацювати”. Але оскільки одна “тушка” погоди не робить – він активно займався “ловлею голів”, переконуючи не надто стійких колеґ. З його ініціативи поміняли політичну орієнтацію і стали на стезю “перевиховання” суспільно корисною працею в таборі Януковича донедавна “нашоукраїнці” Валерій Борисов, Сергій Харовський, Володимир Марущенко, Олег Новіков, Віктор Шемчук.
Юрій Луценко, у недалекому минулому – добрий приятель Жванії, очевидно, образився, що більшість утікачів представляють “титанік” саме очолюваної ним “Самооборони”. Депутатська група цієї партії саморозпустилася, що є прологом персонального приєднання тих, хто залишився, до блоку Тимошенко або тихого зникнення з політичної арени.
Колишній міністр внутрішніх справ заявив, що його однопартієць й активіст Майдану Жванія купує нестійкі душі гуртом і вроздріб. Ексклюзивні подробиці, правда, геть не верифікуються – мовляв, торги тривають “у кабінеті голови апарату Верховної Ради, у присутності голови нібито опозиційної фракції НУ-НС [натяк на Миколу Мартиненка], бізнес-партнер якого, Д. Жванія, купує людей, пропонуючи одразу відкрити валізу. Ці валізи вишикувані прямо під стіночкою”. Звучать запаморочливі суми – нібито за вступ до коаліції платять 1,5 млн. американських доларів у тій самій “валізці”, а потім 25 тисяч доларів як щомісячну “пенсію” до кінця скликання. Також, за словами Луценка, депутатам обіцяють підібрати мажоритарні округи, де вони зможуть переобратися до наступного складу парламенту.
Звісно, Жванія та інші утікачі категорично заперечують як свої власні корисливі мотиви, – “Юрій Віталійович, очевидно, дуже хоче на відпочинок, тому йому скрізь ввижаються валізи під стіночками”, – так і взагалі сам факт підкуповування кого-небудь у ВР.
Спільно зі Жванією шукати свій інтерес вирішили й два аксакали великої політики – екс- спікер Іван Плющ та екс мер Києва Олександр Омельченко, а також Катерина Лук’янова, Сергій Василенко. Не зірки політикуму, скажімо чесно. Правда останній, Василенко, не так давно “прославився” тим, що своїм вступом до коаліції практично переполовинив групу підтримки екс- кандидата в президенти Арсенія Яценюка. Раніше у Верховній Раді було двоє представників партії “Фронт змін”, проте зараз залишився тільки Яценюк.
Зрозуміло, що процес перетікання законодавців з опозиції до влади не є некерованим. Банковій, де знаходиться адміністрація В. Януковича, потрібна не тільки більшість, яка ефективно штампує будь-які ініціативи, бо така разом із комуністами та блоком Литвина вже є. Їм потрібна мегакоаліція – конституційна більшість у понад 300 голосів, щоб розв’язати собі руки в справі змін до Основного закону. А те, що країну чекає пакет антидемократичних “реформ” на кшталт харківських домовленостей щодо Чорноморського флоту, – сумніватися майже не доводиться. “Путінізація” України відбувається надзвичайно швидко, без видимого опору розсвареної та дріб’язкової опозиції.
Як очікується, наступними підуть на світло провладного маяка шестеро депутатів від “Єдиного центру”, лідером яких є колишній керманич президентського секретаріату Віктор Балога. Предтечею стали події у Вінниці. Там обласна організація партії ухвалила рішення саморозпуститися і на індивідуальній основі, тобто – тими самими “тушками”, влитися в лави реґіоналів.
Пишуть і про те, що до коаліції, на додачу до Жванії, вступить інша кума В. Ющенка – Оксана Білозір, яка, за інформацією журналістів, є близькою подругою Ганни Герман. “Все змішалося в королівстві данському…”.
Тим часом, нові члени коаліції з числа екс -“самооборонців” вирішили не просто бути статистами. Вони затіяли створення нової депутатської групи, а потім і партії під назвою “Право вибору”. Однією з декларованих ними цілей є намагання витіснити з більшості комуністів, які не надто схвалюють з’яви поруч колишніх “націоналістів з Майдану”.
І, нарешті, про ласий шматок будівельного матеріалу для суперкоаліції в 300 голосів – про фракцію Блоку Юлії Тимошенко. Зі 130 депутатів, які залишилися з екс прем’єром, кілька десятків вже давно шукають приводу перебігти на інший бік політичної вулиці.
Один з близьких співробітників Ю. Тимо шенко неофіційно пояснив складність її позиції. БЮТ у кризі. Суспільство, особливо колишні виборці тандему Ющенко-Тимошенко зразка 2004 р., вимагають “крові”, хочуть, щоб опозиція нарешті продемонструвала реальне оновлення, передусім – очистилася від кучмістів та олігархів. До цього схиляються і в блоці. Розрив, очевидно, відбудеться під час формування списків на місцеві вибори, які хочуть провести 31 жовтня. Але, з іншого боку, ображені не тільки відразу посилять коаліцію, але й порозколюють там, де це ще не відбулося, фракції в місцевих радах і обласні осередки партії “Батьківщина” та БЮТу.
Тушки, тобто коаліціантів, восени рахують. Нині їх майже 260. До отримання контрольного пакету в закритому акціонерному товаристві “Україна” реґіоналам, їхнім сателітам та перебіжчикам не вистачає всього сорок депутатських мандатів. З’ясування стосунків та оргвисновки в тимошенківців якраз можуть дати ті акції, яких не вистачає владі, але водночас і певний шанс переформатування опозиції. Бо зараз її практично немає. І Янукович, не кажучи про “друзів” з Москви, це знає.

“Наше слово” №28, 11 липня 2010 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Україна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*