А ТЕПЕР – наше слово…

ПОГЛЯДИ2011-12-16

Сторіччя від дня відкриття та 20-річчя відновлення діяльності української “шашкевичівки” в Перемишлі для учнів, учителів та всіх українців – це велика подія, до якої ми досить довго готувалися. Це кілька тижнів, а навіть місяців тяжкої праці, роздумів, репетицій, хвилювань. На наше свято прибуло багато почесних гостей, які були позитивно вражені виступами. Та, на жаль, не кожний радіє разом з нами. Дивуємося, що у статті “Нашого слова” (№ 46 від 13 листопада 2011 р.) були поміщені лише неґативні коментарі про діяльність школи.

Наша “шашкевичівка” – це символ української культури та освіти, так, як і інші наші школи в Польщі. Думаємо, що це вагомий осередок української громади в Перемишлі. Хоч маємо свої недоліки, та все ж таки школа є чудовим місцем для повного відчуття себе українцем, місцем для вираження своїх національних почуттів, місцем, де зміцнюємо свій український дух. Для того, щоб вона існувала, тяжко працює багато вчителів, місією яких є переказати учням знання, українську культуру й традиції, виховувати в християнському релігійному дусі, навчити пошани до людей і їхньої праці, любові до плекання української мови, творчості знаменитих письменників. Результатом співпраці вчителів та учнів є добрі досягнення в науці, артистичне життя майже всіх учнів “шашкевичівки”. Для нас важливою є доля нашої школи: тому що ми її творимо. Беремо участь у різних наукових конкурсах, олімпіадах, театральних заняттях, спортивних змаганнях, релігійних заходах, танцюємо в ансамблі “Аркан”, співаємо в хорі ім. о. М. Вербицького, у кафедральному хорі собору Св. Івана Хрестителя в Перемишлі, навчаємося в школі гри на народних інструментах (бандура, сопілка) та працюємо в інших колективах. Деякі учні “шашкевичівки” є також пластунами, які стараються берегти те, що рідне серцю. А після закінчення “шашкевичівки” молодь успішно продовжує навчання у вищих навчальних закладах: як у Польщі, так і за кордоном. Варто згадати, що учні завжди беруть участь у найважливіших подіях української громади в Перемишлі. Важко знайти хоча б одну подію, організовану Об’єднанням українців у Польщі чи іншими організаціями на Перемищині, до якої не були б підключені учні “шашкевичівки”. Пригадаймо офіційні відзначення річниці акції “Вісла” 2007 р. в Перемишлі, де молодь виступала з художньою програмою. Важливим був також візит президента України Віктора Ющенка у Варшаві у квітні 2008 р., під час якого з концертом виступали учні “шашкевичівки” – члени хору ім. о. М. Вербицького, візит президента України В. Ющенка у Млинах (2005 р.) та в Павлокомі (травень 2006 р.), де також учні з нашої школи активно брали участь у цих подіях. І що найважливіше, сам президент України був гостем школи у вересні 2009 р. Варто згадати, що учні не тільки репрезентують український народ у Польщі, але й за кордоном. Відвідують Україну, концертують і подорожують Італією, Німеччиною, Словаччиною, Чехією, Австрією та іншими країнами Європи (відбулися, наприклад, концерти ансамблю “Аркан” 2010 р. в Хорватії та багато інших).
На нашу думку, підібрані коментарі в “Нашому слові” були несправедливою критикою та оцінкою нашої школи, з якою ми не погоджуємося. Думаємо, що належало б оцінити працю учнів, учителів, дирекції. А може, варто було насамперед їх спитати про думку щодо української атмосфери в школі? Наголошуємо, що громадське й артистичне життя в “шашкевичівці” процвітає. Рівень навчання з кожним роком підвищується, учні живуть українською справою, поведінка й культура молоді зростає. Ми якнайкраще стараємося берегти нашу культуру, мову та традиції. І маємо надію, що діяльність “шашкевичівки” підтримує український дух у Перемишлі.

Учні Комплексу загальноосвітніх шкіл № 2 імені о. Маркіяна Шашкевича в Перемишлі:
Анна Степан, Петро Заячківський, Анета Кондрів, Йоанна Фійор, Адріан Лихач, Олександр Бостан, Юстина Блюй, Єва Попович, Дарія Данилець, Аніта Гринюк, Катерина Мелех, Аня Гіза, Адріана Борович, Ярослав Цікуй, Ярема Леськів, Михайло Заполох, Петро Хома, Юлія Онишканич, Ольга Пиж, Олександра Богуш, Іреней Ференц, Анна Коваль, Петро Попович, Юстина Кузик, Адріана Колач, Вікторія Плоциця, Михайло Боярський, Радослав Пасерб, Григорій Шумада, Ярослав Качмар, Аня Мандрик, Михайло Хащин, Анна Кахнич, Агнеса Рибка, Анастасія Фіцак, Зоряна Мричко, Олена Мричко, Патриція Баґінська, Люба Шумада, Наталія Ожубко, Радослав Даньчак, Марійка Лаць, Ірина Шем’якіна, Борис-Юрій Мричко, Петро Комар, Наталя Хомик, Наталя Смігулець, Роксолана Богуш, Юля Піх.

“Наше слово” №51, 18 грудня 2011 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Погляди

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*