(пл) ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №42, 2012-10-14
У вересні при в’їзді до деяких місцевостей Устя-Горлицької ґміни врешті встановлено двомовні таблиці, написані також кирилицею. У Ріпках через два тижні після появи таблиці напис замальовано, в сусідній ґміні з’явилися антиукраїнські заклики.
Антиукраїнський напис бачимо біля графіка відправлення автобусів на зупинці у Вапенному в Сеньківській ґміні. Це – туристичне село з басейнами, куди приїжджає багато відвідувачів, тож невідомо, хто міг на зупинці, яка міститься на головному перехресті села, намалювати ці слова. Управа Сеньківської ґміни вважає це звичайним актом вандалізму, проте написи з’явилися саме після встановлення двомовних таблиць у сусідніх місцевостях.
– Треба звернути увагу на те, що поруч з написом намальований і символ підпільної польської держави – «Польща, яка бореться». Отож невідомо, чи це зробив хтось з місцевих поляків, чи просто туристи, які сюди приїжджають відпочивати. Ніхто не може вказати, хто це робить, – ділиться думкою секретар Об’єднання лемків Еміль Гойсак.
З замалюванням нововстановленої таблиці в Ріпках повторюється проблема Білянки, де таблицю двічі чи тричі хтось замальовував, нищив. Проте там, після успішного завершення громадських консультацій, римокатолицький священик зі сусіднього Шимбарка з групою поляків поїхав до воєводи, щоб опротестувати результат консультацій. Отже, було видно спротив, тобто комусь такі таблиці «не до смаку».
Встановлення нових двомовних таблиць у місцевостях Устя-Горлицької ґміни мало бути підтвердженням, що місцеве польське населення вже до них дозріло. Ще чотири місяці тому, коли вирішили їх встановити, голова Об’єднання лемків Стефан Гладик заявляв: «своєрідний міжкультурний діалог, пов’язаний зі знищенням таблиці в Білянці, їхнє несприйняття, – завершилися». Таким чином голова ОЛ висловив надію, що нові не повторять шляху попередників – до того ж, долю таблиць в Устя-Горлицькій ґміні вирішено під час громадського опитування, тобто суспільство на це погодилося. Проте проблема повернулася. Самі Ріпки, в яких у середині вересня замальовано таблицю, нараховують із десяток хат, а тамтешні люди переважно живуть з аґротуристики. Здавалося б, їм вигідна така багатокультурність. Тому постає питання: це зробили туристи чи, може, хтось з іншого села?
– Подібних випадків було багато, – заявляє Е. Гойсак, і, як пригадує, – останніми роками хтось проти нас зробив написи на таблиці маршрутів у Грибові, на двох мостах у Горлицях, на дорозі в Усті-Горлицькому; було нищення таблиць у Білянці, а тепер такі ситуації у Вапенному та Ріпках. Невідомо, як це можна пов’язувати, які це роблять середовища, хто має з цього користь, – задумується секретар ОЛ.
Також невідомо, які були настрої в селах реґіону, де консультації не відбувалися, – а може й поготів, питання двомовновсті навіть для польського населення там не існувало. Проте загалом спротив польського населення до справ меншин – є, що можна було побачити під час останнього опитування в Маластові, де польське населення мобілізувалося й приходило голосувати, щоб тільки не встановили таблиці.
Здебільшого такі таблиці вивішуються задля збереження ідентичності населення та для пропаґування багатокультурності реґіону. Однак нерідко польське населення на Лемківщині цього не розуміє, що це користь для туризму в ґміні та добра форма популяризації краю.
Тепер усе починається заново. Знову треба буде просити відповідні служби, щоб вичистили знищену таблицю, вимагати своїх прав, – підсумовує С. Гладик. ■
