Цей гравець ще дуже молодий, адже 26 років для футболіста – самий розквіт. Як кажуть, усе попереду. Проте вже в такому віці Олександр Акименко заслужив звання називатися “своїм” у одній із провідних команд свого рідного краю, Луганщини, – алчевській “Сталі”.
Донбаський реґіон дав шлях у футбол цьому гравцеві, а той, у свою чергу, частково віддавав борг своїй маленькій батьківщині, Луганській області, захищаючи кольори одного з флагманів місцевого футболу.

Олександр Олександрович АКИМЕНКО народився 5 вересня 1985 р. в місті Антрацит, Луганської області. Півоборонець.

Вихованець Луганського вищого училища фізичної культури (ЛВУФК), Акименко розпочав виступати на більш-менш серйозному рівні за місцеву команду ЛВУФК у вищій лізі Дитячо-юнацької футбольної ліги з 2000 р., де за півтора роки провів 27 матчів і забив 13 голів.
На професійному рівні гравець почав грати з сезону 2003/2004, а першою командою став “Аванґард” з Ровеньків, Луганської області, який виступав тоді у другій професійній лізі. Проте перша спроба вийшла невдалою: футболіст із замінами відіграв лише чотири матчі, хоча й зробив невеликий внесок у те, щоб ровеньківці, за підсумками сезону 2003/2004, закріпилися в середині турнірної таблиці.
“Свою” команду Акименко знайшов лише через рік, а саме перед сезоном 2005/2006, в Алчевську, де якраз у вищій лізі чемпіонату України виступала місцева “Сталь”. Фактично запросив Олександра в колектив Анатолій Волобуєв.
Закріплення в основі алчевської команди відбулося важкувато: за осінь 2005 р. гравець відіграв лише 4 матчі, здебільшого виступаючи за дублерів, хоча й допоміг у цей період команді посісти високе для неї 11 місце. Достоту, за його участі алчевці навіть зіграли вдома унічию з майбутнім чемпіоном України та учасником Ліги чемпіонів – донецьким “Шахтарем”, завдавши тим самим вагомого удару по міфах про те, що команди з донбаського реґіону “грають у піддавки” з “гірниками”. Ситуація не змінилася й наступного сезону при голландському фахівцеві Тоні Каанену – гравець відіграв за першу команду лише три матчі, а сама “Сталь”, посівши останнє місце в турнірній таблиці, понизилася в класі. Після цього у вищій лізі чемпіонату України Акименко більше не виступав.
Коли “Сталь” вилетіла з вищої ліги, Олександр не залишив команду, а продовжив у ній виступати ще три роки і навіть допоміг алчевцям за підсумками сезону 2009/2010 завоювати бронзові медалі першої ліги. А під час міжсезоння 2010 р. залишив Алчевськ і переїхав до Харкова, де тоді виступав у першій лізі місцевий “Геліос”. Там, відігравши майже всі матчі без замін і забивши 4 м’ячі, Олександр допоміг харків’янам зберегти прописку в першій лізі. Нині під час міжсезоння 2011 р. Акименко залишив “Геліос”. Зараз він в алчевській “Сталі”, що грає у першій вітчизняній лізі.