Степан Мігус ■ ПОДІЇ ■ 2009-08-05
Після двадцяти років побудови в Польщі демократичної системи, понад п’яти років присутності держави в Євросоюзі, на вулицях Кентшина розліплено афіші, які закликають до міжнаціональної ворожнечі. Ініціатори акції, які називають себе ONR Kętrzyn, оформляючи афішу використали й фотографію повішених на дереві дітей, яка раніше мала бути доказом цього, що цих польських, мовляв, дітей, убила УПА.
Тимчасом ще 2007 року польський історик Даріуш Столя і студентка медицини Ада Рутковська довели на сторінках загальнопольської газети “Жечпосполіта”, що дітей вбила психічно хвора мати-циганка ще на початку тридцятих років минулого сторіччя, коли-то про УПА і згадки не було.
Афіші, без дозволу на те відповідних служб Управи міста Кентшина, що підтверджує бурґомістр Кшиштоф Гецьман, розліплено на центральних вулицях міста – зупинках, стінах, газових скриньках. Як виявляється, і господарі міста, і поліція про все довідалися від журналіста, який раніше дізнався про це від українців -кентшинян.
– До нас не дійшла жодна інформація про ці афіші й летючки, – говорить начальник Повітової комендатури поліції в Кентшині, молодший інспектор Веслав Скудельський. – Зараз же доручу своїм підлеглим, щоб зацікавилися цією справою.
Районної прокуратури в Кентшині до 31 липня теж ніхто не повідомив про цей факт, про що запевнив пресовий речник Окружної прокуратури в Ольштині Мечислав Ожеховський. Натомість цього ж дня письмове повідомлення до Районної прокуратури в Кентшині склала Управа гуртка ОУП у Кентшині, яку очолює Збишко Гомза. У письмі, зокрема, написано (подається мовою ориґіналу – ред.): Zawiadamiamy, że w miejscach publicznych Kętrzyna m.in. przy ul. Sikorskiego, Wojska Polskiego, bezprawnie rozwieszono w lipcu 2009 r. plakaty mogące spowodować waśnie narodowościowe. Dotyczą one tragedii wołyńskiej z 1943 roku. Co najmniej jedno zdjęcie wprowadza w błąd. Chodzi o fotografię z dziećmi powieszonymi na drzewie. O tę zbrodnię oskarża się UPA, co nie jest prawdą. W 2007 roku tę kwestię wyjaśniła gazeta ogólnopolska “Rzeczpospolita” (materiał w załączeniu). W sposób nieuprawniony używa się tam również określenia “ludobójstwo”. Naszym zdaniem takie prezentowanie tego jednego z najtragiczniejszych wydarzeń w dziejach konfliktów polsko-ukraińskich ma na celu wywołanie nienawiści, a co za tym idzie, skłócenie społeczności polskiej i ukraińskiej i wywołanie waśni narodowościowych. Gdyby autorzy tych plakatów działali w dobrej wierze nie publikowaliby podobnych materiałów i nie posługiwaliby się kłamstwem. Naszym zdaniem czyni się to specjalnie, żeby poruszyć opinię publiczną i wrogo nastawić ją do społeczności ukraińskiej Warmii i Mazur, w tym naszego miasta, która przecież nie pochodzi z Wołynia i nie miała nic wspólnego z tamtymi tragicznymi wydarzeniami. Jako autorzy w/w plakatów podpisują się: ONR Kętrzyn. З певністю розсекретити авторів акції не вдалося. Радше всього йдеться про Obóz Narodowо-Radykalny, який відкликається до давньої подібної організації Болеслава Пясецького, а також до навчань Романа Дмовського. У польській Вікіпедії про цю організацю мовиться наступне (у перекладі – ред.): “Націононально- радикальна група – польська радикальна організація, яка об’єднує молодь. Посилається на довоєнний рух цієї самої назви. Від 2003 р. група зареєстрована як товариство. ONR – це загальнопольська організація, існують також “автономічні структури ONR”, які спів працюють з головною ланкою товариства. Націононально- радикальна група не володіє власним медійним засобом. Члени товариства беруть участь в редагуванні інтернет часопису “Młodzież Imperium”. 2006 р. ONR вів інтернет -портал Narodowiec.pl”.
Серед 82 неурядових організацій, які діють на території Кентшина, немає ані слова про ОNR. Бурґомістр К. Гецьман теж не пригадує собі, що така організація була зереєстрована в Кентшині.
Було від кого повчитися
Авторам кентшинської акції є від кого повчитися. Приблизно від двох років у країні тисячі озер помітно посилилися атаки на українську громаду. У форпості є її “одвічні друзі” – ольштинське Товариство любителів Волині й Полісся, про яке вже неоднократно писалося на сторінках тижневика, тому немає потреби повертатися до вже сказаного. Однак помимо слушного вже віку представники цієї організації виявляються дуже плодоносними до сьогодні, що приносить плоди в їхній епістолярній діяльності, а також в активності в реґіональних засобах масової інформації. Молодь, хоч не хоч, це читає.
Одним з помітніших “досягнень” цих же сеньйорів був відкритий лист до Головної управи Об’єднання українців у Польщі від 13 квітня 2009 року. А відносився до “незрозумілої поведінки ОУП”, і був розісланий до всіх відділів ОУП, засобів масової інформації в Польщі, різних державних установ, ІНП, політичних партій і кресових організацій, редакцій, а навіть приватним особам, серед яких були й батьки дітей, зацікавлених навчанням в Комплексі шкіл з українською мовою навчання в Ґурові-Ілавецькому. Годі тут наводити зміст відкритого листа на п’ять сторінок і ще більше додатків – фотографій, зокрема таких, як і на кентшинській афіші. але до деяких фраґментів варто повернутися. Вже на самому початку читаємо: Багатолітні обсервації дій вашого Об’єднання (ось чим займається товариство – С. М.) дають однозначні висновки: Ви є організацією із сильною нехіттю до Польщі та поляків. Це настільки дивне, оскільки польська демократична влада особливо добре опікується українською діаспорою. Про таку опіку поляки в Україні можуть лише мріяти. Далі починаються атаки на “Наше слово”, керівництво ОУП, журналістів та істориків, які, на думку авторів листа, в необ’єктивному світлі представляють дії польсько-українських трагічних конфліктів. Про що йдеться? А про це, як розкусили нездогадливих українців, кресов’яни: Весь час ідеться вам і націоналістичним силам в Україні, щоб витерти з пам’яті “Злочин століття”, котрий відбирає “славу” найбільшим злочинцям, яких вважаєте за національну святість… Стиль і зміст листа перегукується зі стилем і змістом кентшинської афіші…
У квітні цього року Польське радіо Ольштин попросило в студію заступника товариства ольштинських кресов’ян- волинян Казимежа Боґуцького. Мова йшла про річницю операції “Вісла”. Що цей пан говорив – загалом відомо. Цікавіше є те, яку дав відповідь на питання журналіста:
– Чи можлива є співпраця і порозуміння з українцями, з об’єднанням? – запитали якось К. Боґуцького. У відповідь довелося почути: Порозуміння можливе тільки у випадку, коли внаслідок з’їзду ОУП змінить свій персонал. (…) А якщо надалі залишаться там п. Мирон Сич і Степан Мігус, то ніхто не дозволить на порозуміння…
Доводиться лиш констатувати, що фалангісти ONR з Кентшина, якщо вони існують насправді, мали від кого повчитися ненависті до українців. Тимчасом у Кентшині ще 31 липня нелеґально розклеєні афіші з підписом: ONR Kętrzyn, все ще висіли.
P. S. Якщо плакати порозклеювала молодь з ONR Kętrzyn, то була б це друга антиукраїнська акція в цьому місті. Першу організувала 2003 року під греко- католицькою церквою Всепольська молодь, пов’язана з Лігою польських родин, протестуючи проти вмурування в церкві дошки, присвяченої жертвам операції “Вісла”. Тоді теж ніхто не давав дозволу на демонстрацію. Однак ніхто теж не ніс відповідальності перед законом за її проведення.
“Наше слово” №32, 9 серпня 2009 року
