Олена Цікуй ■ УКРАЇНА ■ №47, 2015-11-22
Перспективи реформ, соціальні настрої, проблема подолання корупції, могутній вплив олігархічних сил в сучасній Україні, а також патріотичне виховання майбутніх поколінь – це головне, про що дискутували гості при нагоді зустрічі «Людина під час війни в Україні», яка відбулася 23 жовтня у краківському кінотеатрі «Парадокс». Зустріч була частиною Міжнародного кіно-фестивалю «Watch Docs» – права людини у фільмі.
У заході взяли участь Пйотр Поґожельський, Міхал Потоцький і Земовіт Щерек, автори трьох найголосніших книжок, які з’явилися в Польщі після Майдану, а також представник фонду «Освіта для демократії» Наталя Кертичак. Дискусію модерував Збіґнев Рокіта, редактор «Нової Східної Європи».
Наталя Кертичак, яка займається підтримкою громадських організацій України, розповіла про проблеми, з якими на щодень бореться фонд. «Після Майдану був момент високої громадської активності. Об’єднані українці брали активну участь у суспільних справах. І тепер багато з них продовжує почату справу. Фонд намагається співпрацювати саме з такими активістами. З одної сторони, маємо постійних, багатолітніх партнерів, з другої – хочемо підтримувати молодих людей, які мають енергію для змін. І хоч після Mайдану пройшов момент суспільного розчарування, все ж залишилися люди, готові боротися та змінювати країну».
Корупція – то проблема, про яку під час дискусій про сучасну Україну важко не згадати. Журналіст П. Поґожельский за допомогою анекдотів осмислює, що в країні, де традиція хабарів довга і багата, нелегко що-небудь змінити: «Майдан відтягнув Україну крок назад, скасував централізовану, корупційну систему Януковича, повернув до системи з часів Ющенка або Кучми, корупція все-таки не допускає до розвитку країни. Тепер постає інфраструктура для боротьби з хабарництвом, тому що без дотримання певних умов українці ніколи не дочекаються скасування віз до Євросоюзу. Це було б першим серйозним результатом проєвропейської політики президента Порошенка».
Журналіст продовжує: «Думаю, що Порошенко намагається залишитись у підручниках історії як великий реформатор, але стає ясно, що він тільки старається закріпити свою політичну позицію. Здається, що саме це його пріоритет, а не реальні зміни в країні».
За словами Поґожельського, Порошенко – найприємніший з олігархів, але все-таки олігарх. А олігархи не хочуть віддавати свою владу. З цієї причини в Україні вже нема вільних медіа. Структура володіння мас-медіа не змінюється. Телебачення належить до олігархів, тому все, що в ньому відбувається, повинно бути з користю для власника. Державні медіа не рахуються, інтернетові, як-от «Еспресо» чи «Громадське», не мають вже такої сили, як під час Mайдану. Невелика кількість громадян читає газети в паперовому вигляді, частина примірників зовсім не доходить у деякі реґіони країни. Таким чином доступ до інформації в багатьох місцях є складний, а навіть неможливий.
Дискусія про сучасну Україну не могла б у Польщі відбутися без запиту про розвиток українського націоналізму, який, безсумнівно, мав місце після Майдану. Найбільш охоче думками про це ділився З. Щерек, автор одної з найцікавіших публікацій, що появилися в Польщі 2013 р., книжки «Прийде Мордор і нас з’їсть або таємна історія слов’ян». Під час обговорення проблем національно-патріотичного виховання дітей та молоді З. Щерек презентував розсудливе, продумане, підкріплене знанням, а не емоціями, ставлення: «Коли йдеться про загрозу „українським націоналізмом”, то, на мою думку, нема чого так сильно боятися. Якщо навіть цей новий український патріотизм є творений на основах історії, яка для поляків з причини іншого погляду важко прийняти, він сам у собі не є антипольський». Щерек сподівається, що український патріотизм буде мати стандартний вимір: дітей будуть вчити пошани і любові до батьківщини тощо. Його основа буде творена на патріотичний зразок кожної іншої країни.
На зустрічі «Людина під час війни в Україні» ставилися запитання, на які відповідь важко знайти. Хіба експерт знає, коли сподіватись наступної революції? Щодо чергового Майдану в гостей зустрічі різні думки. Одні ворожать, що наступний Майдан прийде навесні, коли воїни повернуться з фронту, а суспільне невдоволення збільшиться з приводу високих коштів обігрівання житла взимку. Однак М. Потоцький нагадує при тому слова українського експерта Марії Золкіни. На погляд соціолога, сучасна Україна має найнижчий протестний потенціал від травня 2013 р. Громадяни також знають, що з метушні в Україні, безумовно, скористалася б Росія, тому поки що чергового Mайдану дарма сподіватись.
«Багато мало статися, щоб небагато змінилось» – такими словами журналісти згідно закінчили розмову про сучасну Україну. Хоч за підсумок дискусії можна вважати також слова Н. Кертичак: «Україна – це країна, яка дуже відрізняється від інших країн колишнього Радянського Союзу; український народ уже не раз нас усіх здивував і ще, надіємось, здивує не раз». ■
