Ярослав Присташ ■ П О Д І Ї ■ №37, 2012-09-09
Уже вдруге в Банях-Мазурських організовано захід «Барви української культури», який цього року відбувся 19 серпня.
Гостей, учасників, публіку привітали господарі – директор Ґмінного осередку культури і популяризації Мацей Вітчак, голова місцевого гуртка ОУП Стефанія Урбанська та заступник місцевого голови ОУП Богдан Хомин. У промові голова Ґмінної ради Кристина Коколюс зауважила, що майже в кожній родині на території ґміни є українці, а бурґомістр м. Ґолдапа МарекАлександер Мірос додав, що без їхнього культурного внеску «важко уявити ґміну Бані-Мазурські». Натомість голова Ольштинського відділу ОУП Степан Мігус висловив бажання, щоб, попри українське культурне зрушення, ще більш активно відроджувалося українство у ґміні. Гостем урочистостей був також ґолдапський староста Анджей Цьолек.
На ІІ Барвах української культури виступали «Черемош» з Венґожева, місцевий «Зорепад», Ірина і Дарій Драбики, соліст Роман Барняк, польський колектив «Sami Swoi» (Бані-Мазурські та Будри), підляський гурт «Нарва» з Нарви, а зіркою заходу був ансамбль «Горпина». Під час концерту при гарній погоді «вирубало» струм. Акустично (нарешті при живій музиці) публіку забавляли «Зорепад» і «Черемош».
С. Урбанська, яка головує в гуртку ОУП два роки, у своїй праці спирається на досвід інших українських діячів з Бань-Мазурських. Вона зауважує, що при нагоді таких культурних починів, крім самоврядних та культурних установ, допомагають приватні спонсори, хоч цього року їх менше. Крім концертів, українське культурне життя спирається на греко-католицьку церкву. Голова місцевого ОУП хвалить співпрацю з Ґмінним осередком культури і популяризації.
– Був такий час, – наголошує С. Урбанська, – коли нашої громади не було видно в загальному просторі, але не було такого, щоб нічого не відбувалося. В чому причина, що про нас не чули? Нас не було в мас-медіа, але ми організовували, зокрема, Шевченківські академії, урочистості з нагоди Дня незалежності України. Багато що проходило при церкві, парох о. Павло Старух дещо нам підказує.
Щоб українська культура розвивалася, потрібно відродити українську школу в Банях-Мазурських. С. Урбанська бачить багато українських дітей, але батьки не посилають їх на уроки української мови, уже мало дітей у класах. Небагато малят приступає до першого причастя в рідній церкві.
Однак у діяльності в майбутньому голова покладається на молодих людей, які все ж таки приходять допомагати при організуванні українського культурного життя. ■
