Білобірська парафія від початку свого існування займає визначне місце в історії всієї Греко-католицької церкви в Польщі і не втрачає популярності. Деякі прочани долають сотні кілометрів, щоб помолитися перед іконою Богородиці й відчути неповторний дух молитовної та національної єдності, що притаманні білобірським празникам. Крім того, Білий Бір сьогодні ширшій громадськості відомий саме завдяки місцевому греко-католицькому храмові. Це ж бо єдина в Польщі сакральна споруда, проект якої розробив визначний митець проф. Юрій Новосільський. Владика Вроцлавсько-Ґданської єпархії УГКЦ о. Володимир 2007 р. підніс парафіяльну церкву до гідності санктуарію – тобто відпустового місця.

– Як для мене, білобірська святиня – місце магічне, містичне, театральне, просто неправдоподібне. Коли я вперше зайшла до церкви, я не могла зібрати думок та будь-що сказати. Я не говорю це задля реклами храму – естетичні відчуття були справді неймовірні, – заявляє Маґдалена Капка, реставратор пам’яток старовини з Торуні, яка напередодні празника разом з Робертом Роґалем проводила реставрацію образів на фасаді церкви, запроектованої саме проф. Ю. Новосільським. Таким чином храм нарешті набув остаточного кшталту.
Початково, як каже М. Капка, синій колір фасаду споруди деяких місцевих українців шокував, оскільки він дуже інтенсивний. “Коли ми працювали, люди приходили до нас, оглядали наше діло й дискутували з нами. Однак з часом щораз більше українців сприймало нашу роботу”, – зізнається М. Капка. Справді, місцева громада звикла вже до церкви і вважає її шедевром великого митця.
– Досі я бачив багато чудових споруд – не лише в Польщі, але й у Європі та світі загалом – однак саме білобірський храм зробив на мене найбільше враження. В його інтер’єрі відчувається неймовірний містицизм та атмосфера для моління, що важко знайти в багатьох сучасних святинях, збудованих на території Польщі та запроектованих видатними архітекторами, – з захопленням стверджує реставратор пам’яток старовини Р. Роґаль. На його думку, білобірська церква водночас і сучасна, і традиційна. Попри те, що професор Ю. Новосільський не був архітектором, а художником, дивлячись на цю ж споруду, відчуваєш дух індивідуальності митця.
Названі містицизм та атмосфера моління особливо відчуваються увечері, коли напередодні празника в церкві відправляється панахида (за упокоєних єпископів, священиків, монахів) та велика вечірня з литією, яка традиційно завершується концертом духовної музики. На цей раз виступив хор Львівської музичної академії ім. М. Лисенка під керуванням Христини Флейчук.
Хоч церква відома вже ширшій громадськості, місцевий парох о. Петро Баран хотів би більше розрекламувати Білий Бір саме з огляду на “перлину сакральної архітектури”, якою є білобірська святиня.
– Мусимо подбати про більшу кількість приїжджих людей: останній рік показав, що зацікавлення церквою зростає. Багато людей, їдучи відпочивати на море, заїжджає до Білого Бору для того, щоб побачити цю споруду за проектом Ю. Новосільського, – ділиться думкою о. П. Баран. У минулому білобірська церква здобула престижне звання “Перлини в короні 2009”.

“Наше слово” №41, 9 жовтня 2011 року {moscomment}