Людмила Лабович ■ ПОДІЇ ■ 2011-09-15
{mosimage}
Рішенням директора білостоцького відділення Польського громадського телебачення Аґнешки Ромашевської-Ґузи від вересня знято з ефіру чотири програми національних меншин: “Литовська панорама”, “Підляський орієнт”, “Ми – роми” і “Російський голос”. Залишилися “Білоруський тиждень” та “Український перегляд”. Ситуація викликала широку дискусію, тим більше, що вона співпала в часі з актами етнічної та расової ненависті в Підляському воєвідстві. Після хвилі гострої критики прийнято рішення повернути в ефір “Литовську панораму”, проте тут ще багато чого може помінятися…
Інформація про те, що з білостоцького телебачення зникнуть аж чотири передачі для меншин, приголомшила всіх. Вона стала великою несподіванкою: тим більше, що ще у травні саме з ініціативи місцевого осередку TVP організовано конференцію “Місія громадського телебачення в мультикультурному суспільстві”, метою якої був пошук вирішення проблем передач національних меншин у телебаченні. Однак насправді зустріч звелася до малоконструктивної дискусії про те, чи робити передачі для меншин, чи про меншини (як можна здогадуватися, всі ствердили, що потрібно робити одне й друге). Білостоцький осередок пишався своїми досягненнями, оскільки протягом останніх кільканадцяти років саме він виготовляв понад половину всіх програм для меншин в усьому польському громадському телебаченні. Через три місяці після конференції, з якою середовища меншин та журналісти все -таки пов’язували надію на зміни, пішла у світ інформація, що білостоцьке телебачення ліквідує литовську, ромську, татарську та російську передачі.
– Вирішальними стали показники глядацької аудиторії та бюджетна спроможність осередку TVP, – пояснила А. Ромашевська-Ґуза.
У випадку литовської програми проблемою стало питання її технічної доступності для литовської меншини, адже від січня жителі околиць Пунська чи Сейнів, тобто теренів найбільших скупчень литовців у Польщі, не мали можливості її дивитися. Попри звернення директора до Державної ради радіомовлення і телебачення (пол. KRRiT), не вдалося вирішити цієї справи.
– Як результат, уже вісім місяців ми виготовлюємо програму, яку “випускаємо в космос”, – сказала А. Ромашевська-Ґуза для видання “Gazeta Wyborcza”.
Дещо інакше виглядає ситуація з ромською, татарською та російською програмами. Уже багато років вони існували як кількахвилинні передачі, що транслюються раз на місяць, отже їхній річний бюджет – досить малий. Тому фінансові арґументи – дещо недоречні. Натомість коли говорити про глядацьку аудиторію, то важко вимагати, що 7-хвилинну щомісячну передачу, адресовану нечисленній групі, дивитимуться стільки ж людей, що й програми для широкого кола глядачів. Директор осередку бачить тут таке “рішення”:
– В їхньому випадку більш вартісна інформація представлятиметься в “Об’єктиві”, який має найбільшу глядацьку аудиторію.
Надалі в білостоцькому громадському телебаченні будуть з’являтися “Білоруський тиждень” та “Український перегляд”. Саме ці програми мають досить велику глядацьку аудиторію – їх, зразу після інформаційної програми “Об’єктив” та прогнозу погоди, дивиться чимало глядачів. Це – виняткова ситуація. Попри те, неофіційно говориться про можливість зняття з ефіру також цих двох передач, а точніше – про ліквідацію “Українського перегляду” та перехід “Білоруського тижня” на хвилі телеканалу “Бєлсат”, директором якого також є А. Ромашевська-Ґуза.
Рішення про зняття з ефіру передач для нацменшин здається безглуздим, тим більше тепер, коли триває передвиборча кампанія. Зрештою, на реакцію політиків не треба було довго чекати – справою поцікавилися, зокрема, представники Союзу лівих демократів (СЛД), які на конференції з участю лідерів національних меншин 23 серпня так прокоментували ліквідацію згаданих передач:
– Це рішення порушує закон про національні та етнічні меншини і реґіональну мову, – говорив Євген Чиквін, член сеймової комісії національних та етнічних меншин. – Місією громадських мас медіа є підтримка теле- і радіопередач, реалізованих меншинами.
– Не можна економити на національних та етнічних меншинах, – додавав інший депутат СЛД, Ярослав Матвіюк.
Дехто каже, що метою прийняття суперечливого рішення директором білостоцького телебачення було тільки звернення уваги на проблему обмеженого фінансування, щоб таким чином вибороти більше грошей на функціонування осередку та передачі для національних меншин. Тому й сподівалися, що передачі знято тільки тимчасово і вони швидко знову з’являться на екранах телеглядачів. Після численних критичних виступів і створення навколо теми медійного шуму, дирекція телебачення прийняла рішення повернути одну з них – “Литовську панораму”. Додатково директор KRRiT Ян Дворак пообіцяв, що ця програма буде виходити теж у TVP Info та Варшавському телевізійному осередку (WOT), які розповсюджують сиґнал за допомогою супутника. Проте залишається почуття непевності за майбутнє програм для меншин, в тому числі й українських. Бо, як показав раніше приклад “Теленовин”, можна сподіватися всього…
Слід насамкінець навести декілька фактів. Самостійний реґіональний осередок телебачення постав 1997 р. в Білостоці (а не в Ольштині) лише тому, що проживало тут багато різних національних меншин, яким слід було забезпечити доступ до програм їхніми рідними мовами. Однак загалом програми для нацменшин з’явилися раніше, 1995 р. в тереновій редакції варшавського телевізійного осередку – в Білостоці. Протягом кількох років у Білостоці виходила програма “Самі про себе”, поділена на частини, присвячені білоруській, українській, литовській, татарській, ромській, російській і навіть деякий час – німецькій меншинам, а також життю поляків на Сході. Ті частини 2003 р. відокремилися й стали самостійними передачами. Тоді з’явився “Український перегляд”. Від 1999 р. це щотижнева 10- хвилинна програма, присвячена головним чином життю українськомовного населення Північного Підляшшя. Вона є однією з трьох українських телепередач у Польщі.
“Наше слово” №38, 18 вересня 2011 року {moscomment}
