Марта Коваль ■ ПОДІЇ ■ №51, 2016-12-18
Від 19 до 24 листопада в рамках циклу «Театри Європи» у Шекспірівському театрі у Ґданську (до слова, одному з найсучасніших театрів Європи) проходив Український тиждень. Таку ідею завдячуємо талановитому Андрієві Жолдаку та його експериментальному «Гамлету», з яким режисер приїздив 2003 р. на VII Шекспірівський фестиваль до Ґданська й мимоволі запалив організаторів фестивалю ідеєю ближчого знайомства з театральною Україною.
Як зазначав під час урочистого відкриття Українського тижня директор театру проф. Єжи Лімон, його проведення стало результатом спільних зусиль багатьох організацій та приватних осіб і мало на меті ознайомити польську аудиторію із сучасною українською культурою. Глядачів привітали посол України в Польщі Андрій Дещиця та консул-керівник Консульства України у Ґданську Лев Захарчишин. На інавґурації був також присутній віце-маршалок Сенату РП Боґдан Борусевич.
Програма Українського тижня плелася, як делікатна павутинка. Труднощів було чимало – і організаційних, і фінансових. Проте завдяки професіоналізмові й наполегливості організаторів, які вже мають досвід у проведенні таких заходів (Українському тижню передували британський, фламандський, румунський, грузинський, японський, голландський і німецький), та дієвій підтримці Консульства України у Ґданську вдалося укласти цікаву, різноманітну й репрезентативну програму.
Тиждень розпочав метр української сцени – Національний академічний театр ім. Івана Франка – виставою «Ерік ХIV» (реж. Станіслав Мойсеєв) за однойменною п’єсою Авґуста Стріндберґа. Традиційна вистава з осучасненою сценографією тримала глядача в напрузі завдяки винятковій емоційній насиченості. Хоч дія п’єси відбувається у Швеції XVI століття, історія божевільного володаря, вічні дилеми добра і зла, вірності і зради, улесливості й відвертості звучали в контексті сучасних польських та українських політичних реалій дуже актуально. Короля Еріка грав міністр культури Євген Нищук, який відразу після повернення в Україну стане предметом медійного цькування з боку захисників «руского міра» за свої слова про те, що населення Донбасу не має генетичної прив’язаності до землі, на якій живе.
«Франківці» привезли до Ґданська ще одну виставу – «Щоденники Майдану» Наталії Ворожбит (реж. Андрій Май). Це цікавий і новаторський спектакль (т. зв. театр документа), побудований на свідченнях учасників Революції гідності, які творці вистави записували протягом трьох місяців подій на Майдані. Саме ці розповіді людей різного віку та професій з різних реґіонів України лягли в основу спектаклю-роздуму-свідчення. Мінімум декорацій, відсутність сценічних ефектів компенсувалися емоційною безпосередністю, що створювалася, зокрема, завдяки умисному не редаґуванню текстового матеріалу та особливій почуттєвій відданості акторів: відчувалося, що вони не грають ролі, а переживають на сцені свою власну історію. Наприкінці спектаклю над залою театру відкрили дах: напередодні власне перестало дощити й холодне зимове повітря, що поступово заповнило приміщення, і вид хмар на тлі нічного неба до краю загострили емоції та підсилили відчуття катарсису.
Крім вистав «франківців», ґданщани та гості міста мали нагоду оглянути трагікомедію «Сталкери» за п’єсою Павла Ар’є (реж. Стас Жирков) – спільний проект Молодого театру й театру «Золоті ворота» з Києва, експериментальну оперу-реквієм «Йов» (реж. Влад Троїцький) і перформанс «RED» театру «Прекрасні квіти» з Харкова. Все це блискучі й ориґінальні спектаклі, що продемонстрували різноманіття форм, режисерських задумів і виконавську багатогранність сучасного українського театру.
Програма Українського тижня не обмежувалася театральними спектаклями. Вона включала в себе також зустрічі з акторами й режисерами, огляд кінострічок, виставку творів молодих українських медіа-художників та фотографів з провокаційною назвою «Елементарна маніпуляція» (куратор виставки – Катерина Радченко), цикл лекцій «Український калейдоскоп» (Тарас Возняк, д-р Ірина Старовойт та д-р Олександр Бойченко), дегустацію страв української кухні, презентацію туристичного потенціалу України і навіть майстер-клас зі співу. Зокрема, гості Українського тижня мали змогу побачити один з найуспішніших українських фільмів – «Поводир» і зустрітися з його режисером Олесем Саніним.
Була так само кримська складова: політолог Т. Возняк розповідав присутнім про історію заселення Кримського півострова, про політичні та соціальні аспекти кримської дилеми України. Продовженням теми став огляд фільму «Хайтарма» (реж. Ахтем Сейтаблаєв, вступне слово – проф. Марек Вільчинський). Завершив Український тиждень феєричний концерт електро-фольк групи «Онука».
Український тиждень, на жаль, не є циклічною подією, тому не можемо сподіватися на його повторення у новій версії через рік чи два. Проте навіть як одноразова подія він, безумовно, став дуже важливим етапом у відкритті для польського глядача нових граней сучасної української культури і вишуканою мистецькою учтою для всіх, хто мав нагоду долучитися до нього. ■
