Ярослав Присташ ■ ПОГЛЯДИ ■ №6, 2014-02-09
Те, що медіа в Росії та проросійські ЗМІ в Україні проводять брутальну наклепницьку інформаційну війну проти Євромайдану – це зрозуміло. Використовують для цього заяложені стереотипи бандерівщини та звинувачення в антисемітизмі. Наприклад, «беркутівці» примітивно очорнюють в Інтернеті всіх опозиційних політиків ярликом «жидожерів» та нацистів, а російські мас0медіа порівнюють майданівців до терористів з мусульманської Аль-Каїди. У Києві тричі напали на синаґоґу, що ніби-то зчинили майданівці. Проте дивує, що поляки ловляться на цей гачок.
Щоденник «Rzeczpospolita» 29 січня опублікував статтю, у якій молодий прес-секретар Андрій Тарасенко організації «Правий сектор» (найрадикальніша сила на київському Майдані, яка атакує міліцію) заперечив, що на Волині був геноцид скоєний УПА, зазіхав на польську територію та висловився проти інтеґрації з Європейською Унією. На публікацію блискавично зреаґував «Правий сектор», який автору Єнджеєві Бєлецькому закидає маніпуляцію, вирвані з контексту відповіді й провокативні питання. Тему підняла польська права преса. Сам А. Тарасенко не вважає Волинську різню геноцидом і пропонує молитву над спільними жертвами, перепрошує теж за вирвані з контексту слова.
При революції завжди з’являються радикальні гасла і дурнуваті ідеї. Варто це брати до уваги. Організація «Правий сектор» також неоднозначна. Але ця публікація в такому серйозному виданні викликає питання про мотивацію редакції. Знищити позитивний образ протестувальників? Заблокувати допомогу євромайданівцям? Підтримати президентів України Віктора Януковича і Росії Владіміра Путіна в боротьбі за майбутнє України? По суті, немає значення, яка з цих мотивацій головна. Їм вдалося все нараз. Автор, який не розбирається в нюансах української політики, реаліях Євромайдану, грає під дудку злочинної влади в Україні та антиукраїнських сил, передовсім Росії, і водночас неправдиво підказує альтернативу: «Дивіться, хто йде до влади!». Інформація пішла у світ. А російські журналісти у Варшаві питають поляків про Волинський злочин, щоб устромити клин між польсько-українські відносини якраз у важкий час для України.
Можна зрозуміти антиукраїнського о. Тадеуша Ісаковича-Залеського, який всюди бачить партизанів УПА, що вбивали на Волині, і йому більш до вподоби В. Янукович та комуністи з офіцером КДБ Жоржем Диґасом. Отцю чомусь не заважає те, що КДБ має корені в НКВС, який убивав офіцерів польської армії, а КДБ само причетне до атентату на Івана-Павла ІІ. Якщо Т. Ісакович-Залеський закидає лідерові «Права і справедливості» те, що він стояв на Майдані поруч з нацистом, – як він сам його називає, – Олегом Тягнибоком, то нехай наперед покається в тому, що співпрацює з членами злочинного КДБ. Хіба що цей злочин для нього є менш важливим, бо в Катині не загинули родичі священика…
Зачиняючи перед «бандерівською» Україною двері до Європи, ісаковичі, ґольби, лисяки нехай виглянуть у своє вікно й подивляться на Національно-радикальний табір (пол. ONR – Obóz Narodowo-Radykalny), який 11 листопада носить транспаранти «Нема Польщі без Львова та Вільнюса» і заявляє, що їхня модель держави далека від демократії…
Такі спрощення та витягання з контексту одного елементу з усієї складової є нічим іншим, як маніпуляцією. Істерика навколо націоналістів на Майдані має на меті посвітитися в ЗМІ як знавець України і набрати кілька голосів електорату. Український націоналізм скерований передовсім проти імперської Росії. Брак такої свідомості свідчить про повний брак уяви і сліпоту, спричинену ненавистю до України, яка б вона не була.
Я цікавий, що б вони сказали, коли б у 80-х рр. ХХ ст. в Європі рух «Солідарності» паплюжили за націоналізм та ревізіонізм? А він же був присутній у цій профспілці. На цьому прикладі саме видно абсурдність і брак уяви польських «патріотів».
Щоб розібратися з радикалами як по правому, так і по лівому боці, насамперед треба збудувати демократичну українську державу. Не буде вона підніматися за уявленнями й мірками ксьондзів, гореполітиків та ЗМІ з Польщі. Якщо польські «дружні» сили мріють про «стабільну» Україну з російською армією під Люблином і Перемишлем, то, будь ласка, плюйте далі на майданівців, які борються за свою гідність та майбутнє Європи, а також безпеку Польщі. Путін тільки на це чекає. ■
