Ігор Ісаєв ■ КУЛЬТУРА ■ №44, 2014-11-02
«Деякі депутати, особливо з Підкарпаття, не вірять, що на Вармії українці й поляки можуть святкувати разом. Я їм про це часто розповідаю», – говорив депутат Сейму РП Мирон Сич на урочистому відкритті «Українських барв прикордоння» в Браневі 11 жовтня. «Таку взаємоповагу варто цінувати, – наголошував він, – адже коли для України надійшли трагічні часи, поляки стали на бік України».
Саме війна в Україні була лейтмотивом цьогорічних «Барв», які останніми роками відбуваються восени у Браневському домі культури. Цього року місцева ланка Об’єднання українців у Польщі організувала вже понад десять заходів, серед яких шевченківське свято, «Кутя», свято Лесі Українки.
– Щороку влаштовуємо «ватру», – уточнює голова гуртка Мирослава Шульган. – «Ватра» – це стара назва «Українських барв прикордоння». Від 2008 року цей захід відбувається в Браневі, а перед тим проходив неподалік, у Ґлембоцьку, там ще 1991 року розпочали організувати літнє українське свято з наметами й вогнищем, люди збиралися з різних околиць, зустрічалися зі своєю ріднею. Проте пізніше це свято перемістилося до нас.
Як каже М. Шульган, до Ґлембоцька на «ватру» з’їжджалося чимало людей, але перший організатор, Андрій Ожеховський, уже не міг фізично тримати на собі таке дійство.
– Ми в Браневі дещо змінили формулу, спочатку організували захід у парку в серпні, – розповідає М. Шульган. – Але цього місяця в околиці відбувається чимало свят. Ми не хотіли розділяти людей по заходах, тому перенесли свято на жовтень і дещо змінили у його проведенні: тепер воно проходить у Браневському домі культури і запрошуємо на його сцену не тільки митців, але й фахівців. У нас, наприклад, історики розповідають про минуле українців. Цього року ситуація в Україні сама диктує нам тему. Повірте, коли був Майдан, ми не спали й слідкували за подіями.
Повірити можна: на відкритті заходу браневські діти з неприхованою відвертістю заспівали гімн майданівців «пливе кача по Тисині», під час якого присутні в залі встали. М. Шульган зізнається, що її спочатку відмовляли від того, щоб пісню заспівали діти, вона важка. Проте діти заспівали її щиро, і це головне для організатора.
Як вказував на офіційній церемонії відкриття свята Мирон Сич, Сеймик Вармінсько-Мазурського воєвідства був першим, хто виділив кошти на підтримку Майдану, а майже кожна структура реґіону докинула свою лепту на підтримку братів з України.
– Добре, що місцева влада ще колись з моєю допомогою подбала й побудувала тут чудовий дім культури, який служить теж українцям, – говорив депутат Сейму Польщі і голова комісії нацменшин, після чого звернувся до браневського бурґомістра: – Дорогий Генрику [Мрозінський], дякую, що, маючи стільки обов’язків, ти пам’ятаєш про людей, які, коли щось не встигнуть зробити за григоріанським календарем, завжди мають ще два тижні, щоб поправитися. Ти, вірю, і далі будеш керувати цим містом, тому пропоную перейти на юліанський календар. Завжди будеш на два тижні довше при владі, – жартома сказав М. Сич, натякаючи на місцеві вибори. Депутат побажав також, щоби місцева влада наступного скликання пам’ятала про мультикультурність міста – бо «саме в ній людина відчуває себе більшою і вартіснішою».
– Наша дружба тут – результат того, що ми: і поляки, і українці, пережили те саме, – наголошував браневський бурґомістр Генрик Мрозінський. – І я задумуюся над тим хто сильніше любить свою країну – ми чи ви? І мені здається, що саме ви. Є ж така польська пісня «Гей соколи», ми всі її разом співаємо. Там є такі рядки, що козак прощається «розчулено» з дівчиною, а ще більше – з Україною. У поляка було б навпаки, – жартував він.
Генеральний консул України у Ґданську Мирон Янків дякував місцевим мешканцям і владі зокрема за те, що реґіон приймав дітей з України.
– Найбільша подяка – самоврядуванням, бо тут організовується допомога. Нам тепер важко, Україна зараз у тяжкій ситуації, але я – оптиміст, бо мирний план президента Порошенка починає реалізовуватися, – казав консул.
Крім цих людей, на урочистій церемонії були присутні депутати Сеймику Вармінсько-Мазурського воєвідства Уршуля Закшевська та Ян Бобек, заступник старости Браневського повіту Вінценти Пшиборовський, парох греко-католицької парафії в Браневі о. Петро Гудко, голова Ельблонзького відділу ОУП Степан Дембицький, голови гуртків у Лелькові і Пенєнжні, місцеві суспільні українські діячі. Представники браневської ланки ОУП дякували жертводавцям, говорячи, що їхній «список відрізняється еластичністю, тому може розростатися».
Загалом «Українські барви прикордоння» – захід триденний. Діти мали музичні та пластичні майстер-класи. Про ситуацію в Україні розповіли журналісти, зокрема Ярослава Хруник з Радіо Ольштин і Юрій Таран з «Нашого вибору». Публіку розважали «Green Silence» зі Львова, бард Микола Більшевич з Волині та ґданський театр «Навпаки». ■
