Григорій Сподарик ■ ГРОМАДА ■ №41, 2016-10-09
У Холмі, місті, де народився визначний український історик і політичний діяч Михайло Грушевський, поставлено пам’ятний хрест на його честь. Досі цю незвичайну постать ушановувала тільки встановлена 25 років тому скромна пам’ятна дошка на будинку, в якому М. Грушевський проживав.
Відкриття й освячення хреста звершили люблинський і холмський архиєпископ Авель разом з перемиським і горлицьким єпископом Паїсієм. Пам’ятник поставлено на території православної кафедральної церкви Святого Івана Богослова. Урочистість відбулася 21 вересня – першого дня триденних холмських відзначень 150-ліття від дня народження М. Грушевського. Головним організатором заходів було Українське товариство. Ювілейну врочистість доповнили виставки, презентація нового фільму про М. Грушевського та урочистий концерт. Винятковість останнього запевнили виконавці – нащадки депортованих холмщан. Музично вшанували достойного ювіляра скрипаля Мирослава Которович (правнучка відомого православного священика з Холмщини о. Івана Которовича), оперний співак проф. Микола Сікора (нащадок Юрія Сікори, уродженця Білгорайського повіту), дует бандуристів «Елегія душі» (його учасниця Лариса Дедюх має коріння на Холмщині), хор львівського суспільно-культурного товариства «Холмщина» та хор перемисько-горлицької православної єпархії «Ірмос». Святкування мали й важливий науковий фактор. Протягом двох днів конференції виступили 33 експерти з України, Польщі, Росії, Канади і Японії, розповідаючи про М. Грушевського і його малу батьківщину Холмщину ХІХ – ХХ ст. Напрацьований матеріал вийде в науковій серії «Холмсько-Підляські історичні студії».
Наукову частину ще під час концерту відкрив проф. Франк Сисин (Едмонтон, Канада) лекцією «Грушевський як велетень історичної науки». У доробку професора є, зокрема, англомовні переклади творчості М. Грушевського, у тому числі його монументальної праці «Історія України-Руси». Переклади остільки важливі, що від десятиліть російська наука, наявна в західному світі, привласнює собі спадщину древньої Русі. Як відзначалося, М. Грушевський державо- та націєтворчий стрижень спирав на історію суспільства й окремих людей, а не на еліту. Залишаючись вірним науковим джерелам, він досліджував минуле українського народу.
«Він вірив, що всі народи рівні. Нема таких, що мають право панувати над іншими. І тим він, у певному сенсі, був великим демократом тих часів», – оцінював спадщину М. Грушевського канадський учений. За його словами, розглядаючи спільну історію Польщі та України, слід пам’ятати про їхнє переплетення. У минулому часто лише справою особистого вибору було те, що хтось ставав представником чи лідером котроїсь із націй. Прикладом може бути митрополит Андрей Шептицький. Доповідач пригадав зокрема, що М. Грушевський, представляючи український державотворчий рух, часто був опозицією до ідентичної польської хвилі. «Але в той сам час Грушевський виступав за співпрацю в умовах Російської імперії і вважав, що і поляки, і українці мають право на власну державу. У тому він бачив початок спільного життя», – підсумовував свою лекцію Ф. Сисин.
Його доповідь варто було би взяти до уваги місцевій владі Холма, яка нещодавно вирішила, що громадськість міста ще не готова на якесь матеріальне увічнення М. Грушевського. Як причину подано його антипольську поставу, про що говорив у своїй експертизі один з істориків. Участь у заході представників місцевої влади та установ (центральні заходи відбувалися в публічній бібліотеці ім. Марії-Паулини Орсетті) дають надію на зміну цього становища. На це можуть вказувати і слова заступника президента Холма Станіслава Мосцицького, який брав участь у цьогорічних відзначеннях: «Український народ добре знає постать Михайла Грушевського. Натомість прийшов час, щоб поляки, особливо мешканці Холма, також його пізнали».
Інакше до справи визнання ставиться українська сторона. Про М. Грушевського як будівничого модерної української нації говорив голова Українського товариства Григорій Купріянович. На його думку, народження Грушевського у Холмі мало велике значення для місцевого українства. Г. Купріянович відзначав, що на цьому будувалася національна свідомість українців міста і реґіону. Тому вшанування М. Грушевського нині є не лише подією у міждержавних відносинах Польщі та України. Це також складова функціонування української нацменшини, її права на ідентичність та національну пам’ять. На принципі рівності усіх громадян спирається й бажання виразнішого підкреслення зв’язків Холма з М. Грушевським. «Слід сподіватися, що в Холмі Михайло Грушевський дочекається вулиці чи скверу свого імені і здійсниться ідея встановлення в місті його пам’ятника», – сказав Г. Купріянович, відкриваючи концерт.
Польська сторона, шукаючи арґументів для виконання даного постулату, спочатку може віднестися до принципу рівності всіх громадян у державі, без огляду на національність. «Кожен має право на свою історичну пам’ять. І повинна вона також мати місце в публічному просторі, чого очікуємо і що до певної міри вдалося зробити через встановлення та освячення хреста Михайлові Грушевському біля місцевої православної церкви», – говорив Г. Купріянович. Зокрема важливим є те, що М. Грушевського ц.р. в його рідному місті вшановувала українська державна сторона, а в організування заходів активно включився місцевий науковий світ. У колі почесних гостей був посол України у Польщі Андрій Дещиця, та не прибув ніхто з представників польської центральної влади. А. Дещиця пригадав, що М. Грушевський очолював один з періодів вікової боротьби українців за незалежність, яка сьогодні має вигляд протистояння російській аґресії. Посол зачитав так само привітання президента України Петра Порошенка до учасників урочистостей з нагоди 150-ліття з дня народження Михайла Грушевського: «Нехай у ваших планах буде надалі багато амбітних проектів, які презентуватимуть розмаїття української культури, сприятимуть духовному збагаченню та збереженню історичної пам’яті українців на теренах Польщі». ■
