Петро Курган ■ ПОДІЇ ■ 2010-12-16
{mosimage}
Їм, неоплаканим,
І невідспіваним…
Похованим без труни
І молитви.
Позбавленим могили
І шани…
(Напис на пропам’ятній дошці в Ольштині)
Протягом однієї хвилини під час Голодомору 1932-33 рр. помирало 17 осіб, протягом години – одна тисяча, а за день – 25 тисяч. Такі жахливі дані наводив у проповіді отець д- р Микола Костецький з ольштинської парафії Покрову Пресвятої Богородиці УГКЦ під час скорбної літургії, яка відправлялася за мільйони жертв штучного голоду.
З-посеред 143 країн світу, також у Польщі 27-28 листопада відзначали скорботну дату – 77-ті роковини Голодомору. У майже всіх церквах на Вармії та Мазурах вірні похилили голови, згадуючи його жертви. В Ольштині перед літургією правилася панахида і було відкриття пропам’ятної дошки, присвяченої геноцидові українського народу, спланованому найбільшим злочинцем світу Сталіном та його соратниками – безпосередньо в Україні за “успішне” проведення цієї акції відповідав Станіслав Косіор, товариш зі шкільної парти… Юзефа Пілсудського. Голова Ольштинського відділу ОУП Степан Мігус, спільно з ольштинською ланкою Об’єднання фундатор цієї дошки, у кількох словах розказав після панахиди про подію, яку не визнає геноцидом українців нинішній президент України, Віктор Янукович, у той час, як геноцидом називають її 34 країни світу.
– Сьогодні вся Україна запитує комуністичного Каїна: де Авель – невинно убієнне українське селянство, де одна п’ята брата твого, українського народу? – прикликав під час проповіді слова зі Святого Письма о. М. Костецький. – Ісус Христос вчинив чудо, нагодувавши кількома хлібинами тисячі голодних людей. Протягом 1932-33 рр. комуністичний диявол зробив навпаки. Землю, яка могла нагодувати мільйони людей, нагодувати всю Європу хлібом, цей диявол вкрив мільйонами виснажених голодом людських тіл… Чому сьогодні згадуємо цю подію? Пам’ять про Голодомор для нас важлива. Важлива тому, що ми нарешті всі разом можемо відкрито за ці жертви помолитися. Минув-бо час, коли люди були змушені пошепки передавати один одному пам’ять про цю страшну, трагічну подію. Тепер можемо згадувати про мільйони жертв публічно і сміливо, а велику заслугу в цьому має попередній український президент, Віктор Ющенко.
Після скорбної літургії з художньою програмою, присвяченою Голодоморові, але також і національно -визвольній боротьбі українського народу та злочинній операції “Вісла”, яку підготувала вчителька Дарія Кантор, виступили учні Комплексу шкіл з українською мовою навчання в Ґурові- Ілавецькому.
“Наше слово” №51, 19 грудня 2010 року {moscomment}
