Мирослав Левицький ■ УКРАЇНА ■ 2011-12-09
{mosimage} У непростий не тільки для України час відбувся візит до Києва президента Польщі Броніслав Коморовського. Глава Польської держави був у Києві 28 листопада 2011 р. У зв’язку з подіями на Донбасі, де загинув голодуючий пенсіонер-чорнобилець, візит Броніслава Коморовського в українському інформаційному полі був відсунутий на другий план. Хоч не виключено, що були для цього інші причини.
Виявляється, партія влади не приховує, що для неї листопадовий візит в Україну президента Польщі не був надзвичайною подією. Її знакові представники звинувачують ЄС, а опосередковано й Польщу, яка йому головує, що затягування з підписанням угоди для України означатиме, що ніхто ніколи і не вважав за можливе приєднання України до європейської спільноти. Отже, з боку радикального крила реґіоналів ставиться Європі ультиматум.
За словами представників парті влади намагання порушувати питання внутрішнього життя України (себто арешти опозиції) і пов’язувати його з перспективами укладення Угоди про асоціацію з ЄС означає, що європейська спільнота ніколи і не розглядала Київ як потенційного члена ЄС…
Українська сторона, щоб обмежити до мінімуму можливість поставити Януковичу “незручні” запитання про ув’язнення опозиціонерів, відвела всього декілька хвилин для зустрічі президентів з пресою, зробивши їхній графік дуже щільним. Хоч в Україні “гвардія” прихильників ув’язнення опозиціонерів набирає “ваги” (недавно про потребу утримання за ґратами колишньої прем’єр- міністр заявив колишній президент Леонід Кучма), проте і для польських журналістів, і для президента Польщі воно нині є в числі головних.
Президент Коморовський зумів це питання підняти, що навіть зафіксовано в заяві президента України за підсумками зустрічі з польським колеґою. І традиційно отримував відмовну відповідь Януковича, який лише, наче насміхаючись, сказав, що для Юлії Тимошенко в тюрмі буде створено європейські умови лікування…
Враховуючи “делікатність” ситуації, президент Польщі зробив заяву, яка в Україні багатьох здивувала. Він висловив побажання, щоб “справа Тимошенко” якнайменше впливала на контекст переговорів України з ЄС щодо Угоди про асоціацію.
“Я знаю, що в деяких країнах -членах ЄС і в багатьох суспільствах ця справа викликає багато емоцій. Є важливі справи, але, крім цього, є і найважливіші справи”, – сказав Коморовський, відзначивши, що найважливішою справою є, без сумніву, європейська інтеґрація України.
“І в той же час, ми розуміємо, що справа Ти мошенко є важливою і вона має вирішитися таким чином, щоб створити відповідну оцінку України з боку ЄС, оскільки ці країни будуть парафувати Угоду про асоціацію і створення зони вільної торгівлі”, – відзначив президент Польщі. В Україні є побоювання, що це готовність вести Україну до Європи, незважаючи на притаманний кримінальним режимам авторитаризм. Так можуть казати політики, котрі відстоюють власні інтереси, чуємо побоювання ряду авторитетних в Україні осіб.
Нині Польща багато уваги приділяє відновленню польської національної пам’яті в Україні. Спорудження польського меморіального комплексу в Биківні під Києвом цього знаковий приклад. Президент Польщі Б. Коморовський у ході візиту до Києва відвідав Національний меморіальний заповідник “Биківнянські могили”, де разом з В. Януковичем вшанував поляків і українців, котрі стали жертвами сталінських репресій у 1936-1941 рр. Президенти заклали капсули з землею з таборів ув’язнених та вшанували пам’ять жертв хвилиною мовчання.
“Хочу подякувати українській владі, що пришвидшила необхідні рішення, які дозволили нам на цьому місці збудувати кладовище. Це пам’ять, яка об’єднує Україну й Польщу. Вона нагадує про ціну свободи і прав людини. Вона – свідчення того, що майбутнє потрібно будувати на основі правди”, – сказав у Биківні президент Польщі. Янукович заявив, що пам’ятати кожного загиблого від політичних репресій – “наш обов’язок”. “Суд історії не має термінів давності, а пам’ять живе в серцях нащадків”, – твердив президент України.
У контексті вище сказаного поїздка президента Польщі до Биківні мала велике значення й для України. Ще в травні 2011 р. на панахиді в Биківні говорилося (зокрема, на цьому наголошував Віктор Ющенко), що нинішня влада хоче зробити все, щоб витерти з людських сердець пам’ять про сталінське систематичне знищення українців. Під впливом польського наполягання Янукович заявив, що в Биківні буде збудовано великий меморіал, а польський меморіал буде однією з його частин.
У спектрі перемовин президентів не могло забракнути футбольного чемпіонату 2012 року.
Хоч давно вже склалася традиція, що високі закордонні гості, прибуваючи в Україну, зустрічалися з опозицією, однак це не до вподоби нинішній владі. Незважаючи на те, що під час президентства В. Ющенка з тодішнім опозиціонером Януковичем часто зустрічалися закордонні гості України, нині все в Україні по-іншому. Щоб з ув’язненою колишньою прем’єр хтось (крім адвокатів та рідних), включно з найвищими посадовими особами інших держав міг зустрітися, потрібна “згода” “самостійного” судді районного рівня. Тому президент Польщі в Києві зустрівся з першим заступником голови партії “Батьківщина” Олександром Турчиновим, який у розмові з президентом Польщі наголосив на подвійних стандартах української влади. Український опозиціонер звернув увагу високого гостя, що на переговорах Янукович запевняє партнерів у незмінності європейського напрямку України й відданості демократичним цінностям, проте внутрішню політику влада проводить у найгірших традиціях тоталітарних режимів.
І хоч усі соціологічні заміри показують, що більшість українського суспільства є за європейську інтеґрацію, проте політичні репресії та ув’язнення лідера опозиції Ю. Тимошенко є завадою цій євроінтеґрації. Український опозиціонер нагадав, що Тимошенко у своєму листі до європейських керівників попросила підтримати Україну на шляху до Європи та закликала їх не ставити знаку рівності між українським народом та владою. Він наголосив, що європейська інтеґрація України це механізм повернення на демократичний шлях розвитку та припинення політичних репресій.
Не виключено, що побачене й почуте президентом Польщі в Україні мало вплив на зміст Рекомендації Європарламенту щодо європейської перспективи України, прийнятої в історичний для України день – у 20-річчя грудневого референдуму 1991 р. У тих рекомендаціях з одного боку відкривається перед Україною європейська перспектива, а з другого – вкотре наголошується, що політична ситуація в Україні, особливо в сфері громадських свобод та верховенства права, протирічить духу Угоди про асоціацію.
“Наше слово” №50, 11 грудня 2011 року {moscomment}
