(гс) ■ ПОДІЇ ■ 2009-12-18
Про випадки нетолерантності і ксенофобії щодо нацменшин звітували 2 грудня перед сеймовою комісією національних та етнічних меншин представник уповноваженого з прав людини Томаш Ґеллерт та уповноважена уряду у справах рівного статусу Ельжбета Радзишевська.
Від січня до листопада ц. р. на адресу омбудсмена надійшло 30 скарг щодо порушення прав національних та етнічних меншин у Польщі та проявів дискримінації й ксенофобії. Подібно як і в минулих роках, основним предметом скарг cтали справи, пов’язані з культурою та національною спадщиною. Українці скаржилися, зокрема, на технічний стан Народного дому в Перемишлі та його статус власності, припинення транслювання “Теленовин” (зараз вони вже повернулися в ефір) та поведінку секретаря Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва Анджея Пшевозника – на цьому питанні зосередилося Українське товариство в Люблині, а на попередніх – Об`єднання українців у Польщі. Товариство, виходячи з проблем, пов’язаних із меморіалом у Сагрині, обурювалося, що у справах пам`ятників Пшевозник приймає рішення без консультації з українською громадою. Представник омбудсмена повідомив, що у цій справі надалі очікує відповіді від секретаріату А. Пшевозника. Депутат став також “головним персонажем” скарги Товариства ромів у Польщі, адже з незрозумілих для них причин він відмовив у державному фінансуванні відзначення роковин Світового дня пам’яті про знищення ромів. Томаш Ґеллерт переконував, що уповноважений з прав людини поширюватиме інформацію про свою діяльність, адже брак таких знань призводить до того, що відносно невелика кількість скарг не віддзеркалює реального масштабу проблем.
Е. Радзишевська говорила про Державну програму протидії расовій та національній дискримінації і пов’язані з ними випадки нетолерантності. Програму реалізовано протягом 2004-2009 рр. Наступного року вона оновлюватиметься і термін її дії не буде обмежений. За словами Е. Радзишевської, за звітний період проведено багато курсів на тему протидії дискримінації для працівників державної та муніципальної адміністрації (прикордонні служби, поліція, прокурори, судді тощо). До програм навчання також вдалося включити інформацію про боротьбу з нетолерантністю та дискримінацією, а незабаром у Міністерстві освіти повинен вийти звіт про перевірку підручників з цієї перспективи. Серед невирішених справ уповноважена назвала, зокрема, брак моніторингу ЗМІ з огляду на дискримінаційний зміст. Комісія не прийняла інформації Е. Радзишевської, бо уповноважена не надіслала її на адресу комісії у формі документа. Виступ уповноваженої не знайшов розуміння серед учасників комісії: “Те, що пані міністр (Радзишевська – гс) сьогодні тут виголосила – це історія бюрократа, який ділиться з нами своїми фантазіями”, – критикував виступ депутат Казимеж Куц, вимагаючи від неї серйознішого підходу до праці комісії. […]
* * *
Омбудсмен у своїй інформації відзначає, що польська конституція та законодавство добре захищають права меншини, однак попри це потрібно більше уваги присвятити процесові “реального дотримування цих прав”. Здається, що коли він зробить це серйозно, то проблемних моментів знайдеться значно більше, ніж ті три десятки, які цього року виявили представники меншин. Бо що дає факт згадки в законах, на які посилається омбудсмен, обов’язку задоволення медіа- потреб меншин, коли голова громадського телебачення може зняти “Теленовини” і пояснити, що місія місією, а коштів немає? З іншого боку, виразно видно, що держава особливо уважно ставиться до проблем ромів. Тут представники омбудсмена проводять, зокрема, теренові поїздки з метою чіткого з’ясування ситуації.
Це правильно, але чому в інших випадках, у тому числі тих, що стосуються українців, активність зводиться часто до листування і висловів: “з’ясовування триває”, “зараз очікуємо відповіді”, “досі ми не отримали відповіді”, “попри зрозуміння ситуації, омбудсмен мусив припинити дії у справі” тощо.
А може, представник омбудсмена, замість чекати, зробив би теренову поїздку до РОПБіМ?…
“Наше слово” №51, 20 грудня 2009 року {moscomment}
