Ігор Горків ■ ПОГЛЯДИ ■ №10, 2015-03-08
За нами черговий рік змагань за відбудову Народного дому (НД) в Перемишлі. Рік непростий. Роботи, які виконано, були дотепер найскладнішими з технічного боку.
Народний дім стоїть у центрі міста, на розі вулиці Костюшка і вузького провулка Швейка, який веде на паркінг староства. Ним кожного дня проїжджає понад сотня автомобілів. НД поєднаний з двома кам’яницями. З третьою розділяє його згадуваний провулок. Це обмежує можливість використання важкої будівельної техніки, необхідної на цьому етапі відбудови. Не одну тонну сталевих балок треба було закинути на горище будинку. Непростими були взаємини з сусідами. Їм заважало те, що тут користуються будівельним транспортом, що начебто запорошуються стіни їхньої кам’яниці. Те, що на ній багато і далеко не мистецького ґрафіті, прикрашеного нецензурними словами, не викликає стурбованості мешканців. Дехто забажав собі навіть помити їхній будинок з пилюки. На запитання, чи після того, як ремонтували свою кам’яницю, помили Народний дім, прозвучала тиша. Відповідь «так» – брехня, в яку самим їм важко було б повірити. Сказати «ні» – втратити дещо з гонору.
Якби хтось хотів описати всі ці сусідські сперечання, то забракло б сторінок у «Нашому слові». Дехто жартував, що Народний дім перебуває під найкращим наглядом у світі, бо за жодним іншим об’єктом не стежить кожного дня і ночі стільки пар очей, а додатково багато язиків інформує кожного робочого дня різні міські установи про хід ремонтних робіт. Усі ці розмови з державними органами виникають, мабуть, не стільки з можливих ускладнень, пов’язаних з ремонтом, скільки з ворожості до українців. Неупереджені люди мали б радіти, що архітектурна пам’ятка в центрі міста відновлюється, тим більше в Перемишлі, де не один будинок чекає кращих часів. Але український – найкраще, якби завалився. Тоді була б радість усьому їхньому світові. Парадоксально і смішно, але люди, які неприхильні нашій громаді, поставили на кілька місяців у центрі свого життя український Народний дім. Хто знає, може з такою зацікавленістю незабаром відкриють клуб любителів та охоронців Народного дому і стануть його щедрими жертводавцями. Загалом, замість того, щоб витрачати гроші на телефонні розмови з різними установами, можна вплатити ці кілька злотих на ремонт НД. Нашій громаді кожна «копійка» знадобиться, бо кожна має значення. Проте є і прихильники відновлення будинку, які добрим тихим словом підтримують нашу справу.
Нещодавно Громадський комітет відбудови Народного дому в Перемишлі звернувся з проханням допомогти дозбирати 10% до обов’язкового власного вкладу в проект ремонту горища. Заклик виявився успішним. Обов’язкова сума з’явилася на банківському рахунку комітету під кінець 2014 р. Це наша спільна перемога. Але перемог потрібно значно більше. Завжди при таких масштабних задумах виходять «несподіванки», які вимагають додаткових коштів. Крім того, ремонтуючи НД, робимо ставку на високу якість, бо будинок має служити протягом багатьох років.
Чимало людей задумується і питає, як зібрати на це все гроші? Можливостей є багато. Сьогодні я хотів би запропонувати такий «непомітний» спосіб. Щомісяця на банківський рахунок комітету надходять різні вплати – і більші, і менші. Є серед них кілька, розміром від 10 до 50 зл, які вплачують ті самі особи, але роблять це щомісяця. Це люди різного віку і професій. Хтось скаже – нам потрібні мільйони, а тут зовсім мінімальні гроші… Саме такими невеликими, на перший погляд, пожертвами ми спроможні зібрати суми, про які й не сниться. Наприклад, одна особа чи подружжя перераховує щомісяця 30 зл. – суму, якої не відчуває у своєму домашньому бюджеті. Це об’єктивно небагато. Але після 12 місяців вони передадуть Народному домові уже 360 зл., не помічаючи цього у своєму гаманці. А тепер уявімо собі, що так само зробить 1000 інших осіб. Через рік комітет відбудови НД буде володіти сумою 360 000 зл. Для порівняння: 2014 р. потрібно було зібрати 100 000 зл. Зусилля з боку жертводавця мінімум. Хто має банківський рахунок, може піти до банку і встановити так званий постійний перерахунок (zlecenie stałe), тобто подати номер рахунку Комітету відбудови НД, суму і день, в якому має здійснюватися фінансова операція. І це кінець зусиль – банк від цього моменту щомісяця безплатно сам буде передавати наші гроші на вказану ціль. А хто має доступ до рахунку через Інтернет, може запустити в рух щомісячну пожертву, не виходячи з дому. Тут головне – не соромитися невеликих сум. Вони завжди мають значення, а ще коли помножені на тисячі осіб, то дають неймовірні результати. Важливо, щоб не відкладати цього на потім і вже сьогодні задуматися, яка сума не є для мене/нас тягарем, а завтра відвідати банк і виконати формальності, щоб кожного місяця на рахунок Громадського комітету відбудови Народного дому в Перемишлі надходила наша пожертва. І не менш важливо – переконати до такої допомоги своїх рідних і знайомих. Хай це буде одна з новорічних постанов читачів «Нашого слова». Цей підхід дасть змогу планувати дальші етапи ремонту, значно поширить елітне ґроно доброчинців Народного дому. І що дуже важливо: так можна підтримати інші ідеї, важливі для нашої громади, та допомогти у їх здійсненні. Допомогти непомітно. ■
