(гс) ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ 2010-09-16
{mosimage}
“Ruch graniczny oraz przepływ towarów i usług na granicy polsko-ukraińskiej w 2009 r.”, Warszawa-Rzeszów, 2010
“Прикордонний рух та оборот товарами і послугами на польсько-українському кордоні 2009 р.” (ориґ. “Ruch graniczny oraz przepływ towarów i usług na granicy polsko-ukraińskiej w 2009 r.”) – це видана у червні публікація польського Головного статистичного управління, до якої потрапили інформації про результати опитувань осіб, що протинають польсько-український кордон.
У книжці зібрано дані про розмір здійснених ними витрат, характеристику та структуру транскордонних потоків, мету подорожі окремих осіб, частоту перетину кордону та інші.
Сьогодні така інформація, зокрема щодо економічних питань, з огляду на інтеґраційні процеси в Європі чи ґлобалізацію стає щораз більш необхідною. Прикордонна польсько-українська територія має довжину 535 кілометрів, тепер діє там 9 пунктів перетину і як далеким цей стан є від бажаного хай свідчить факт, що ще перед входом Польщі до ЄС на аналогічному за розміром кордоні з Німеччиною таких пунктів було в кілька разів більше.
Наведені в публікації дані показують реальну вартість взаємних потоків – 2009 р. Польщу з українського боку відвідало трохи більше ніж 3 млн. осіб, які залишили тут близько 2 млд. зл., купуючи різного роду товари та послуги. У протилежному напрямку було це відповідно 2.6 млн. осіб і витрати на рівні 381.1 млн. зл. Дослідники ГСУ подають, що на таку нерівність витрат значною мірою впливає те, що в кінці 2008 р. Польша скоротила ліміт ввезення товарів з акцизною маркою, а Україна в тому часі більш рестрикційно підійшла до питання строку перебування польських громадян на своїй території: “Проведені дослідження показують, що зміни вреґулювань щодо перетину кордону, які несуть за собою обмеження і були запроваджені Польщею або сусідньою країною, майже зразу знаходять віддзеркалення в рівні потоків у рамках прикордонного руху та торгівлі” – читаємо в публікації ГСУ, де у вступі голова Юзеф Оленський та директор ряшівського відділення Марек Цєрпял Волян переконують, що сьогодні важко говорити про розвиток прикордонних земель без фахових знань і створення системи порівнювання даних із різних держав.
Долаючи такі та інші перепони, люди купували в себе переважно продукти нехарчової промисловості, відтак українці везли до хати будівельні матеріали, домашню та кухонну техніку, запчастини для засобів транспорту та дизайнерські метаріали до помешкань. Поляки трохи більше ніж половину своїх злотівок витратили в сусідів на закупівлю палива, кожну десяту видали на солодощі, не обминаючи також полиць з українською спиртною продукцією (12% витрат, вартість – 45.7 млн. зл.). Одні і другі відносно часто ставали клієнтами гастрономічних пунктів чи готелів, також користали з туристичної інфраструктури. Видання ГСУ і поміщені там результати досліджень, збагачені читабельними таблицями і схемами, укотре доводять, що відкритий у міру можливостей кордон, це плюси не лише в масштабі місцевих територій, але й країн загалом. Фахівці ГСУ діляться також знаннями про те, які результати дає заміна політики обмежень відкритістю, що найкраще видно в представленому аналізі позитивних явищ, пов’язаних з підписанням між Польщею та Україною договору про малий прикордонний рух.
“Наше слово” №38, 19 вересня 2010 року{moscomment}
