Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ 2011-04-07
{mosimage}
Подяки, нагороди, вітання, довгий список почесних гостей, але й важливі заяви – так виглядало урочисте відзначення повернення Народного дому українській громаді, що мало місце 21 березня в Перемишлі. Одним з найбільш промовистих моментів святкувань був той, коли голова місцевого відділу ОУП Марія Туцька символічно вручила перемиським малюкам підписаний кілька годин раніше акт власності будинку (на фото), відзначаючи при тому, що всі клопотання щодо НД робилися з думкою саме про це покоління українців.
У декого сльози на лиці насправді з’явилися тоді, коли згадувана малеча та інші виконавці художньої програми, приуроченої до 150 річниці від дня смерті Тараса Шевченка, віддавали честь великому Кобзареві вже у “своїй хаті” і на своїй сцені. Хвилиною мовчання вшановано пам’ять тих, що боролися за справу, але не діждалися її успішного фіналу, як покійний колишній голова ОУП Мирон Кертичак та відомий перемиський діяч Юрій Стабішевський.
Свою лепту
“Наші діди його будували, батьки відстоювали, а нам доведеться його воскресити”, – слова, що прозвучали перед шевченківським концертом, добре характеризують минуле і виклики щодо Народного дому. Згадуваного воскресіння зараз потребує не лише філософія функціонування установи, але перш за все її технічний стан. Заміна дверей, вікон чи електрозабезпечення – це лише початок необхідних інвестицій, попередньо оцінених у майже 3 млн. злотих. Якщо складені в Перемишлі заяви стануть дійсністю, то українська громада в Польщі самостійно не боротиметься з фінансовим тягарем. На прес- конференції у НД офіційно про допомогу уряду заявив відповідальний за справи меншин міністр МВСіА Томаш Семоняк, якому, у свою чергу, кілька разів дякували за особисте зацікавлення поверненням будинку. Переконаність, що Україна візьме участь в технічному покращенні НД, висловив і директор департаменту діаспори в українському Міністерстві закордонних справ Володимир Яценківський, який також провів робочу зустріч з українськими діячами. Співголова парламентської комісії національних та етнічних меншин депутат Мирон Сич заявляв, що питання НД не спадатиме з контролі парламентаріїв і заохочував не залишати на самоті перемишлян у процесі відродження НД. До вже матеріалізованих жестів увійшло 20 тис. доларів США, які на негайне розгорнення культурно освітньої праці в НД передав Світовий конґрес українців, а приємний обов’язок повідомлення про пожертву виконав президент цієї структури Євген Чолій.
Свою особисту лепту до “воскресіння” повернутого будинку насправді може вкласти кожен, хто придбає розповсюджувану ОУП публікацію про НД авторства проф. Степана Заброварного.
Без взаємності
Питання повернення НД протягом кількох років відбувалося в супроводі проблеми будівлі для поляків у Львові. У Перемишлі неодноразово прозвучало переконання, що жест з боку польської влади напевно стане поштовхом до позитивного вирішення цієї справи. Таке сподівання висловив, зокрема, мер Перемишля Роберт Хома та голова Федерації польських організацій в Україні Емілія Хмельова. Проблема, однак, в тому, щоб НД знов не став заложником подій з другого боку кордону, бо в минулому брак рішення у Львові був приводом, щоб не приймати позитивних кроків у Перемишлі. Голова ОУП Петро Тима пригадав, що підтримка клопотань поляків та спільне з Е. Хмельовою звернення до двох президентів (тоді – Леха Качинського та Віктора Ющенка) випливало з довголітнього співробітництва організацій та зрозуміння взаємних потреб, але й переконання, що обох справ не можна поєднувати: “Повернення НД підтверджує факт, що Польща щодо своїх українських громадян не веде політики, спертої на принципі взаємності і вслуховується в наші постулати”, – говорив П. Тима, називаючи водночас прем’єра Дональда Туска, міністрів Богдана Кліха, Ґжеґожа Схетину, Т. Семоняка, воєводу Малґожату Хомич та ряд інших політиків і місцевих самоврядників такими, що мали волю складні справи вирішувати, а не лише констатувати: “Сьогодні з Перемишля не лише на всю Польщу, але й Україну та світ пішло позитивне повідомлення, бо одна із серйозних проблем, що тягнулася від 1947 р. та акції “Вісла”, тепер стала розв’язаною”, – сказав на конференції голова ОУП.
Врешті є!
Те, що відбулося у зв’язку з поверненням НД, в офіційних виступах називали по різному, але завжди були це голоси, сповнені позитивної енергії. Для одних це “крок до руйнування мурів ненависті, ліквідації пересудів минулого та до будівництва нових мостів”, для інших – “приклад гармонійного співжиття двох великих народів у Східній Європі”, а ще інші відзначали, що саме такі моменти приносять задоволення від виконання державної служби, бо тоді видно її результати. У подібному дусі висловлювалися самі перемишляни, а серед них – Катерина, яка коротко, але влучно підсумувала увесь шлях до НД: “Врешті він є і не треба буде шукати іншого місця, щоб ми могли зустрітися!”
* * *
Крім згадуваних осіб, у колі почесних гостей перемиських святкувань були також посол України в Польщі Маркіян Мальський, Малґожата Хомич – підкарпатський воєвода, депутати Марек Жонса та Пйотр Томанський, директор департаменту меншин Юзеф Ружанський, Михайло Цимбалюк – голова Львівської обласної державної адміністрації, Олег Панкевич – голова Львівської обласної ради, Василь Косів – заступник мера Львова, Ян Бартмінський – голова ради міста Перемишля, Григорій Купріянович – голова Українського товариства у Люблині, Станіслав Стемпень – директор Південно -східного інституту в Перемишлі, Олег Горбенко – генеральний консул України в Люблині, Єжи Кшановський – почесний консул України в Ряшеві, депутати міської ради Перемишля, Володимир Середа – голова Об’єднання товариств депортованих українців Закерзоння та очільник товариства “Надсяння”, з Канади – Іван Іванюра, Зенон Потічний і Юрій Фотій та ряд інших осіб. У концертній частині разом з перемиськими малюками виступали їхні старші колеґи з перемиської “шашкевичівки”, згуртовані в шкільному театрі “Попри все”, члени жіночої групи “Намисто” та хору ім. о. Михайла Вербицького. За активну підтримку процесу повернення НД грамотами ОУП нагороджено, зокрема, митрополита Івана Мартиняка, Марію Туцьку, Марека Жонсу, Яна Бартмінського, Івана Іванюру, Зенона Потічного, Ярослава Сидора, Мирослава Сидора, Андрія Чорного та Степана Боднара. М. Хомич та Р. Хому за працю для розвитку польсько- українських відносин нагороджено відзнаками Міністерства закордонних справ України. На адресу ОУП також надійшло ряд вітальних листів, зокрема, від митрополита Варшавського і всієї Польщі, архієпископа Сави, маршалка Підкарпатського воєвідства Мирослава Карапити, колишніх послів України в Польщі Олександра Моцика та Дмитра Павличка, президентів України – теперішнього Віктора Януковича і колишнього Віктора Ющенка.
Більше фото дивись тут: https://picasaweb.google.com/anna.kertyczak/aGLYTF
“Наше слово” №15, 10 квітня 2011 року {moscomment}
