(гс) ■ ПОДІЇ ■ №4, 2015-01-25
З польського бюджету 2015 р. буде виділено 15 млн. 644 тис. злотих на підтримку культурної ідентичності національних та етнічних меншин. Ці гроші допомагають, але не ґарантують «розкішного життя», про що часом говорять деякі польські політики і публічні особи.
Для прикладу, всі 453 проекти від меншинних організацій разом отримають навіть трохи менше грошей, ніж Міністерство культури цього року видасть на музей Івана-Павла ІІ в будованій у Варшаві Святині Божого Провидіння. З іншого боку, за даними Міністерства адміністрації та оцифрування (MAiO), в середньому воно не підтримало кожного третього проекту меншин. Урешті, якщо уряд цього року планує всі витрати на рівні приблизно 343,3 млрд. зл., то передана сума нацменшинам становить тут аж… 0.0046%.
У свою чергу, від лідерів нацменшин знаємо, що відомство дуже часто вимагає значного скорочення вартості окремих проектів. I таке самообмеження вимагається, зокрема, при заявах на поточну діяльність. Андрій Артемюк, голова Союзу українців Підляшшя, говорить, що цього року його організація отримала таки трохи більше грошей. Це пов’язано з підтримкою відомством нового проекту щодо видання ювілейного диску з піснями і танцями ансамблю «Ранок», який відзначатиме своє 20-ліття.
Проте від СУП, на жаль, пропало дуже корисне, в оцінці голови, завдання – інтеґраційний зимовий табір для молодих українців з різних реґіонів Польщі. Черговий неґативний факт, що радше заперечує «розкішному життю», це зменшення коштів на двомісячник «Над Бугом і Нарвою».
Не найкраще виглядає і ситуація з коштами на поточне функціонування СУП, у що входять оплати за оренду і бухгалтерські послуги: «Тут нас підтримали на рівні минулого року, але не врахували того, що кошти багатьох послуг постійно зростають, – говорить А. Артемюк, додаючи: – Це не є система розвитку нацменшин, а всього лиш підтримування їх на такому рівні, на якому вони є». В оцінці голови СУП, ситуацію могли б покращити установи культури з оплачуваними штатними працівниками, але ця ідея досі не вирішена МАіО.
Про чергові суперечливості навколо дотацій нещодавно писало білостоцьке видання щоденника «Gazeta Wyborcza». У матеріалі представлено дотаційні проблеми Фонду «Вілла Сократа», який промує творчість покійного білоруського письменника Сократа Яновича. Представники фонду остаточно не отримали від МАіО грошей на проект, у рамках якого мали відбутися дискусії над проблемами сучасної білоруської ідентичності, що беруться з підтримуваної ще у часи «радянської» Польщі моделі ідентифікації як «тутешньої». Відомство спочатку вимагало скорочення бюджету, потім висловило претензії, що нібито запрошені з Європи експерти не мають нічого спільного з білорусами. Чиновники поцікавилися також тим, скільки підсумкових текстів з форуму появиться білоруською мовою. А кінець кінцем грошей не виділили. Що цікаво, те саме міністерство як в минулому, так і цього року підтримує одне з меншинних видань, яке повністю виходить польською мовою. Не зрозумілі критерії розподілу коштів. Це роками не вирішена болячка дотаційної системи. Співголова з боку меншин Спільної комісії уряду та нацменшин Рафал Бартек говорить, що тема дотації – завжди делікатне і дразливе питання.
Справі напевно не допомагає і позиція віце-міністра АіО Станіслава Гусковського. «Пан міністр цього разу знову своїм довільним рішенням призначив кошти кільком організаціям. Такої підтримки скоріше вони не отримали з боку оцінної комісії, до складу якої входять зовнішні експерти і службовці відомства», – говорить Р. Бартек. Він пригадує також, що саме комісію експертів та службовців створено з метою уникнення внутрішніх сварок між нацменшинами і дискусій на зразок: «чому хтось отримав стільки, а інший на подібне завдання менше». Р. Бартек відзначає: «Таке „ручне управління” призводить до того, що в громадах меншин з’являється переконання, що після рішень комісії і при доступі до міністра можна завжди щось змінити. Для нас як представників тих спільнот, напевно, незручна ситуація. Я сам завжди говорю, що не маю впливу на розподіл дотацій, бо це вирішує комісія».
Водночас, при цьогорічному розподілі дотацій він бачить і певні позитивні моменти. Це збільшення коштів, порівнюючи з 2014 р. Друге – члени спільної комісії, мабуть, уперше, ще до присвяченого дотаціям засідання, мали можливість ознайомитися вчасно з пропозицією розподілу коштів, а з тим – підготуватися до предметної дискусії. Позитивним, в оцінці Р. Бартека, попри згадувану довільність рішень міністра, є також те, що дійшло до більш-менш зрівняння сили голосів зовнішніх експертів і службовців, які оцінюють заяви. Покращення бачить і одна з експертів Боґуміла Бердиховська, наголошуючи на кращій підготовці засідань оцінної комісії з боку міністерських службовців. Але проблем постійно не бракує: «Надалі ми як експерти не маємо доступу до повних ресурсів заяв, отримуючи лише щось на зразок резюме», – говорить експерт, додаючи, що повна документація потрібна лише в ситуації, коли навколо заяви з’являються якісь суперечності. Як запевнювали представники міністерства, цей недолік цього року вже має бути усунений разом із впровадженням електронної подачі заяв. З позиції експертів певні зауваження є і до сторони меншин. Деякі організації надалі не дбають про фаховість заяв. Для прикладу, при видавничих проектах не подають фахових рецензій, які оцінній стороні потрібні для рішення щодо підтримки. Цього року багато замішання було й у зв’язку з новелізацією закону про нацменшини, якою введено підтримку завдань щодо громадянської та суспільної інтеґрації нацменшин. У зв’язку з тим появилося багато не подаваних досі заяв, вартість яких складала суму кількох мільйонів злотих. «Здається, що ніхто в міністерстві загалом чи в департаменті нацменшин не передбачив, що ця дрібна зміна закону може спричинити такі серйозні фінансові наслідки», – підсумовувала Б. Бердиховська.
Повний список організацій і завдань, які 2015 р. отримають гроші з державного бюджету, можна знайти на офіційному сайті МАіО.
