Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №45, 2016-11-06
Національна філармонія у Варшаві цього року вже вдруге відкрила свої двері для святкування Дня Незалежності України. На її престижну сцену 24 жовтня Об’єднання українців у Польщі запросило Національну хорову капелу України «Думка».
Відкриваючи вечір, голова ОУП Петро Тима наголосив, що «не без причини на святковому концерті ми зустрічаємося у Варшаві. Польща була першою країною, яка визнала українську незалежність. Від цього моменту українсько-польські взаємини вступили на фундаментально інший рівень». Істотним стало тоді, що прояви націо-нального і культурного відродження в останні роки радянської України несли свіжий подих і надію на зміцнення української громади в Польщі. Українці як повноправні громадяни РП включилися у важливі події того періоду. Голова ОУП пригадав кілька історичних фактів. Уперше в повоєнній Польщі у вільних виборах депутатом польського парламенту став українець з виселенським родоводом. Це був проф. Володимир Мокрий. Під час культурного заходу української громади, а саме – Фестивалю української культури в Сопоті 1989 р., зі словами підтримки, які вселяли надію на відкриту, щиру співпрацю двох сусідніх народів, виступили депутат Володимир Мокрий і дисидент з України Богдан Горинь, в’язень совєтських таборів. Лісова опера, по вінця виповнена не лише українцями, а й поляками, включилася у вселюдне виконання гімну «Ще не вмерла Україна». Такі зустрічі потягли за собою вилив активності нашої громади. Лідери організованого життя українців у Польщі разом з польськими делеґаціями брали участь у важливих з’їздах Народного руху України в Києві, а також зустрічах українських і польських політиків. Цього роду зрушення і тиск опозиційних сил привели до того, що 24 серпня 1989 р. Верховна Рада України проголосила самостійність держави. Грудневим референдумом народ підтримав цей історичний акт. За цією епохальною зміною пішли й активніші у взаєминах двох народів контакти у сфері культури. Дні української культури в Польщі чи рік Польщі в Україні зайняли постійне місце на культурній мапі двох держав. Українська хорова музика, духовна пісня, фольклор, художні фільми і література стали вже щоденністю в багатьох містах і містечках Польщі. На них чекають і українці, і поляки.
Відзначення 25-ліття незалежності України організатори задумали так, щоб показати глядачам найкращі зразки української пісенної культури. На концерт були запрошені гості з політичних і культурних кіл Варшави, а так само представники української громади з різних реґіонів Польщі. «Наш концерт – це також форма вдячності за працю для збереження культурної ідентичності української меншини, а також будування діалогу не тільки у сфері культури, а й на інших рівнях українсько-польських взаємин», – сказав голова ОУП.
У задумі провести великий концерт, присвячений ювілею вільної України значну роль відіграв маестро Роман Ревакович. Його фонд «Pro Musica Viva» має чималий досвід організування таких заходів у Польщі та в Україні. А ще до уваги взято і те, що напередодні української незалежності (1989 р.) Роман Ревакович разом з чоловічим хором «Журавлі» був на гастролях в Україні. Їхня місія вийти до людей з духовною піснею і молитвоспівом «Отче наш» була свідомою відвагою.
Жовтневий концерт хорової капели «Думка» у Варшаві став теж своєрідною місією – показати, що Україна і її народ сильні своєю неповторною рідною культурою. У виконанні цього творчого колективу на сцені Варшавської філармонії прозвучав хоровий концерт №4 «Воскликніте Господеві вся земля» Дмитра Бортнянського, твір Михайла Вербицького «Ангел вопіяше», композиції Кирила Стеценка і Валентина Сильвестрова, а також Артема Веделя «Господи, Боже мой» з високими і низькими тонами справді «шукає Твоєї помочі моє серце».
Найкращі перлини хорової музики займають постійне місце в репертуарі Державної української мандрівної капели «Думка» (назва походить від перших букв тих слів). З хором завжди працювали визначні українські композитори, а останньо польські митці – Кшиштоф Пендерецький і Генрик-Миколай Ґурецький. Їхні твори «Іже херувими» і «Будь здорова, Маріє» прозвучали під час українського концерту у Варшаві. Дириґентом цієї частини був Роман Ревакович.
У другій частині концерту слухачі почули народні пісні в обробці сучасних композиторів. Дириґував Євген Савчук, хористи одягли уквітчані жупани, що тільки підсилювало радісний, зі жвавим темпом український народний репертуар. Володимира Зубицького «Гори мої» (з молоденькою солісткою) перенесли нас у лемківський або гуцульський, як дехто каже, колорит. Одне слово, була це гірська атмосфера, де любов об’єдналася з журбою. У програмі були також композиції на слова Тараса Шевченка, серед яких «Думи мої, думи мої».
Національній хоровій капелі України «Думка» виповнилося 97 років. У її літочисленні – всі найтрагічніші періоди в історії страждаючого українського народу. Все це, як у дзеркалі, відобразилося у творчості хору. Уже 33 роки очолює капелу Є. Савчук.
Р. Ревакович вважає, що «Думка» – це унікальний професійний хор. Більшість співаків має ще освіту з хорового дириґування. Маестро Ревакович твердить, що до оркестру дуже часто запрошують різних дириґентів, але до хору – рідко, бо дириґент зростається з хором і його солістами. Р. Ревакович уже четвертий раз дириґував цим колективом (у Києві і Варшаві).
Бурю оплесків отримали хористи під дириґуванням обох музикантів. Аплауз не вщухав. На завершення колектив виконав «Реве та стогне Дніпр широкий» (дир. Р. Ревакович) та польську колядку «Lulaj że, Jezuniu» (дир. Є. Савчук).
Зал філармонії глядачі опускали сповнені прекрасних вражень, підсилені високою духовністю української пісенної скарбниці. Усі ми в піднесеному настрої були одним цілим – поляки та українці, делеґації з Ельблонґа, Ґурова-Ілавецького, Бартошиць, Ольштина, Зеленої Гори, Ґданська, Кракова і Перемишля. Задум організаторів, щоб цим концертом відзначити ювілей України і вшанувати лідерів громадської праці на ниві української культури в Польщі, був досконалий.
Проект здійснено завдяки Національному центрові культури та Об’єднанню українців у Польщі, а також матеріальній підтримці Міністерства внутрішніх справ і адміністрації. Партнери заходу – фонд «Pro Musica Viva» і фонд «Наш вибір». ■
