Ярослав Присташ ■ ПОДІЇ ■ №29, 2015-07-19
У Круклянках 4 липня пройшла «ХХ Ніч на Івана Купала». На сцені коло будинку культури виступали місцеві та запрошені колективи. Прибули політики Вармінсько-Мазурського реґіону. Ювілей дав нагоду для роздумів про майбутнє цього культурного заходу.
Концерт
На концерті виступили аж три круклянські колективи: хор «Акварель», що існує від 1991 р., організований Анною Цалкою, чоловічий вокальний ансамбль «Сапіняки» (керівник Роман Рапіта), який співає польські та українські пісні, а також єдиний у реґіоні молодіжний гурт «Білі круки» під керуванням Р. Рапіти, якому після концерту члени гурту щиро подякували за музичну опіку. Така репрезентація показує силу й різноманіття культурного життя сільського ґмінного центру.
Зіркою, що високо піднесла артистичну планку, був Заслужений народний ансамбль пісні і танцю «Колос» із Торчина (Україна), який представляв волинський і козацький фольклор. До танцю грала група «Отава» з України.
Історія
Під час офіційного відкриття голова круклянської ланки ОУП А. Цалка представила початки купальського свята в Круклянках, яке являється найстарішим заходом у Ґіжицькому повіті. Перша Купальська ніч відбулася на поч. 90-х років. Організатором був Загальноосвітній ліцей з українською мовою навчання в Ґурові-Ілавецькому. Після перерви відновив її Володимир Денека у співпраці з Ґмінним центром культури та місцевою ланкою ОУП. Тепер будинок культури і ланка ОУП надалі продовжують цей захід. Зірками свята були фольклорні ансамблі з Польщі, України, Білорусі: «Волинь», «Колос», «Берегиня», «Пролісок», «Калина», «Говерла», «Черемош», «Думка», гурти: «Світозари», «Джазова фіра», «Хутір», «Серенча», «Юність». Перші кроки на сцені в Круклянках ставили «Еней», «Горпина», «Рух», «Беркут».
Офіційні гості
Дійство зібрало майже тисячу глядачів. На ювілей прибули теж політики і самоурядовці в немалій кількості. Серед них уперше: Уршуля Паславська, депутат Сейму РП (Польська селянська партія), батько якої родом з Безміхови-Горішньої, Марек Конопка, сенатор РП (Громадянська платформа), віце-президент Ольштина Ярослав Слома, староста Ґіжицького повіту Вацлав-Ян Стражевич, голова Ґіжицької повітової ради Моніка Ґій-Лемпицька, війт Круклянської ґміни Бартломей-Артур Клочко, голова Круклянської ґмінної ради Юрій Піняга, війти сусідніх ґмін, колишні війти. Були також голова Мазурського відділу ОУП Іван Пік, синкел УГКЦ о. Дмитро Гарасим.
У своїх промовах гості підкреслювали багатокультурність реґіону, де люди вміють порозумітися, а це важливо в контексті ситуації в Україні та інших реґіонах у Польщі. «Особливо зворушує, коли бачимо сьогодні, як старші люди передають молодим мову, культуру, самосвідомість. Війна в Україні показує, що треба триматися разом. Тут відчувається дух спільноти», – сказала У. Паславська.
Я. Слома висловив думку: «завдяки таким ініціативам наш реґіон показаний як взірцевий у співпраці, житті людей різного коріння, віровизнання, національності. Ми на Вармії та Мазурах живемо під спільним небом і хочемо будувати добре майбутнє. В унійних стандартах є так, що кожен має право гордитися своїм походженням, вірою та етнічною приналежністю своїх предків. На Вармії і Мазурах ми горді, що ми різні за національністю, етнічним походженням та релігією».
Що далі?
Над озером Ґолдопіво під час купальських раніших свят організовано великий пікнік. В останні два роки змінилася формула заходу, який тепер не відбувається над озером, а в центрі села, побіля будинку культури. Причиною цього є новий туристичний благоустрій ґмінного пляжу та нестача коштів. Має також вплив і війна в Україні. У найкращі роки бувало тут по 7 тис. учасників. Виразно видно, що змінений формат «Ночі на Івана Купала» спричинився до меншої кількості глядачів.
Про те, чи такі заходи ґмінного мас-штабу потрібні громаді, говорить І. Пік: «Такі заходи дуже важливі, тому що українці проживають не тільки у великих містах, але в менших місцевостях, повітових містах, сільських ґмінах. Такі заходи були організовані передусім для них. У Ґіжицьку, Круклянках, Венґожеві, Видмінах, Банях-Мазурських, де живе багато українців, є чудова атмосфера. Ми тут будуємо позитивні відносини між поляками та українцями, тут випрацьовуємо свою українську позицію серед місцевої влади і бачимо добрий результат 20-ти останніх років. Це великий вклад наших суспільних діячів, які колись ще працювали в УСКТ.
„ХХ Ніч…”, хоч і була реорганізована з огляду на обставини і можливості, все ж залишилася дуже важливим заходом. Це перша розважальна подія, організована на Мазурах».
Головним організатором «Ночі на Івана Купала» є круклянська ланка ОУП, якій уже понад 25 років головує А. Цалка (де нагороди для таких людей?!). Сама вона говорить, що «сили ще є, але молоде покоління повинно перейняти естафетну паличку. Ціню молодих, які ще працюють у ланках. Молодий дух – потрібний».
«Ніч на Івана Купала» змінила свій характер. Перші заходи можна оцінити словами «романтизм» та «ентузіазм» організаторів: «Перші купальські ночі згадуються з симпатією, була сімейна атмосфера, поки не увійшли закони про масові заходи і не зробилася майже поліційна імпреза. Вона була так контрольована і рецензована, що треба було находитися по всіх установах, щоб її організувати. Але ми вперті й це зробили. Було дуже багато людей, молоді, яка любить веселитися», – згадує А. Цалка.
На купальське свято вплив мала конкуренція інших українських заходів (наприклад, «Еколомия»), які улаштовують у реґіоні в той самий час. «Наш захід купальський, і ми не можемо змінити терміну», – жаліється організаторка. – Організування такого свята – це праця на цілий рік. Наприкінці серпня потрібно вже складати заявки на нові проекти на наступний рік. І так аж до липня. Праця з документами займає дуже багато часу», – додає.
Вплив на зміну формату має також фінансування. Після останнього Купала над озером, коли велика гроза з бу
ревієм все знищила, наступного року організатори зробили перерву. Тепер над озером побудована туристична інфраструктура. До того воєвідство зменшило фонди на проведення цього проекту (з 20 тис. на 7 тис., потім на 4 тис, а тепер – 0).
Після двадцяти «Ночей» можна констатувати, що ґмінне управління саме зарізало найкращу візитку Круклянок. Поставивши на туризм, не помітило власних жителів. Своє зробила теж взаємна конкуренція українських заходів. Незалежно від вдалого цьогорічного концерту видно, що найкращі свої часи «ніч» має позаду.
На моє запитання, чи будуть наступні «ночі», А. Цалка покрутила головою: «Я маю 70 років. Буду кликати людей, щоб це взяли на себе. Я підкажу, що робити. Такі часи, що молоді не хочуть на громадській ниві працювати. Можливо, буде іншого типу захід, тоді термін буде можна пересунути, щоб нікому не заважати». ■
