В. Зютек, Тадеуш Конадор ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ 2010-04-09
{mosimage}
Lemko Tower “Співаночки”, Lemko Tower, 2009
Четвертий диск “Lemko Tower”, що був записаний влітку 2009 р., привносить значні зміни у звучання групи. Велика заслуга в цьому уродженки Львова Лесі Шульц, яка мало того, що виступила тут як гостя, виконавши два твори, то ще й спільно з Олегом Смолієм опрацювала аранжування пісень, які можна знайти в “Співаночках”. Приємна несподіванка: від перших тактів група наблизилася до міських звучань, не втрачаючи того, що становить для “Lemko Tower” фундамент – тобто мелодійних, молодих голосів. }
Бачимо тут також кілька потенційних фольк хітів: наприклад, нові версії широковідомих пісень “Вийди, Іванку” чи “В зеленім убочи”. Такий новий стиль групи дає великі шанси потрапити до широкої публіки, якій не потрібні реконструкції архаїчного співу і яка очікує доступної для себе мелодики. За це – низький уклін “Lemko Tower” і Л. Шульц.
Я вважаю, що цей диск та його звучання – природний результат розвитку групи “Lemko Tower”. Діти підросли, а виконання стало більш зрілим, повнішим, інструменти звучать більш по-дорослому. До цього, великим кроком уперед є творче опрацювання лемківських хітів, що додало їм нового духу та справило, що вони надалі є свіжими й приємними для вуха. Мелодійні молоді голоси прекрасно вписалися до фольк -джазового стилю, введеного Лесею – завдяки цьому група опинилася в тій самій лізі, що й “Morawiacy”, “Tomáš Kočko Orchestra” чи ольштинський “Hoboud” – тобто в категорії стилю етно. Ця група у вужчій категорії лемківського етно залишиться ще надовго. Вітаю!
“Співаночки” – це 17 творів і понад 45 хвилин гарної музики плюс цікавий бонус наприкінці – пісня “Dziwują się”, де вокально також виступив о. Артур Грабан. Цей диск візьме участь у VII інтернет голосуванні “Віртуальні гуслі”, маючи великі шанси на високе місце.
Диск можна придбати в Музичній фольк галереї, зокрема за посередництвом сайту http://www.folk.pl/.
В. Зютек
Від самого початку існування групи “Лемко Tower” я став її фанатом. Група, яка діє на Помор’ї, культивуючи й розвиваючи музичні традиції лемків, виселених під час акції “Вісла”, була створена священиком Артуром Грабаном. Новий диск групи, який із великою приємністю тримаю зараз у руках, мене захопив, я прослуховував його знову й знов. Мою увагу привернуло цікаве аранжування й професійне виконання. Солістки гурту, здається, цілком успішно дали б собі раду в польському “великому” шоу- бізнесі. Однак щось мені заважає, навіть, я б сказав, непокоїть. Деякі аранжування були б добрі для філармонії (наприклад, патетичний вступ до “Порізалам пальчик”) – виконавці при таких складних музичних опрацюваннях виразно мучаться, не завжди можуть впоратися з технікою. Крім того, на Лемківщині не співали веснянки, гурт їх не відчуває – тому запис часом втрачає свою енергію. На щастя, при лемківських піснях все повертається до норми, відчувається радість виконавців – адже це їхній репертуар. Це також помітно на прикладі чудово зробленої польської пісні “Dziwują się”. Здається, що час, який “Лемко Tower” призначив на вивчення складних аранжувань, краще присвятити тому, з чим виконавці найкраще справляються, – тобто лемківським співанкам. Адже Лемківщина багата на них – їх вистачить на чимало альбомів.
Тадеуш Конадор
“Наше слово” №15, 11 квітня 2010 року {moscomment
