Ігор Щерба ■ ПОДІЇ ■ №49, 2015-12-06
Чутки про передчасну смерть або «старечий» маразм 39-ти річного заходу під назвою «Український молодіжний ярмарок» виявилися передчасними. Це стало відомо загалові під час подій, що відбувалися у Ґданську в довгі осінні ночі 20 та 21 листопада.
Хід подій «Українського молодіжного ярмарку», також усе те, що відбувалося, починаючи від «театральної» п’ятниці 20 листопада, проходило якби «довкола» головного стрижня цього заходу (суботній головний концерт у клубі «В-90»), засвідчують, що цього року, як і в минулі роки, було чим «ярмаркувати». У постіндустріальному оточенні колишньої верфі на березі Балтійського моря холодної осінньої ночі детоновано суміш українського рока, фольку, фанку та хіп-хопової музики. Під час концерту корбова ліра українського колективу «Йорій Клоц» оберталася із швидкістю світла! З черги ольштинський гурт «Тугай-бей» показав, скільки можна на сцені увільнити заряду музичної енергії. Зірка вечора – харківський гурт «Танок на майдані Конґо» («ТНМК») прекрасно встановив зв’язок із «ярмарковою» публікою, з якою проспівав «класичну» пісню «Файне місто Тернопіль» .
Отож, як видно, українська рок-музика (від часів гурту «Брати Гадюкіни») лишилася без змін, тобто в добрій кондиції. Однак нині, не так, як колись на «ярмаркових» сценах, замість кабаре маємо театральні групи (крім згаданих ще театр «Екматедос» із Харкова, або зірку альтернативної музики «Vivienne Mort» із Києва). У суботу 21 листопада, ще до нічного головного концерту, подією, що навіяла всім настрій усього «ярмарку», був захід під кличем «Концерт проти війни», з участю театру «Попри все» та перемиського ансамблю «Крайка». Нічого дивного, що на «ярмарковій» афіші видно було групу молоді із синьо-жовтою фарбою на лицях, а позаду видно спалахи війни на сході України.
Ну що ж, нині настав такий (воєнний) час.
З цією ситуацією пов’язані «ярмаркові» кличі: нинішній – «Ми разом !» з (Україною), а колишній клич – «Я 2 Є» (треба його читати по-сучасному «Я Ту Є») також не втрачає актуальності.
Варто додати до вищезгаданого, що ми тут у Польщі завжди були з Україною, до – та після – Акції «Вісла». Однак виглядає, що нам нині треба ще більше, як досі, бути солідарними з Україною.
Коли запитати про ідеї, які панували на колишніх «ярмарках», варто згадати, що завжди там була якась провідна ідея, довкола якої гуртувалися виконавці та глядачі.
Скажімо, під час воєнного стану 1982 р., коли в країні спалахували страйки, у Ґданському університеті страйкарі-студенти наперекір комуністичній владі тодішньої Польщі, дозволили нам проводити захід в окупованих ними приміщеннях.
Попри все, проводячи там «ярмарок», студенти показали комуністичному режимові та, як ми тоді розуміли, його продовженню у вигляді Українського суспільно-культурного товариства (УСКТ), дулю з маком, або як нині ведеться – середущий палець.
Однак нині на головній сцені «ярмарку», що розмістилася в майстерні колишньої верфі імені В. І. Леніна, на мій погляд, було мало противоєнних акцентів, або ж таких проти Росії – країни-аґресора на сході України та в Сирії.
Здається, що можна було в перервах між виходом на сцену артистів показати прямо на стіні відеозапис подій Майдану, наші театральні групи, напевно, змогли б у перерві між виходом виконавців вийти на сцену із 10-хвилинним противоєнним перформенсом чи піснею, хоч би з цією, що її співала молодь біля Консульства РФ у Києві.
Варто додати тут і це, що, як упродовж останніх 39 років, треба вважати «ярмарок» своєрідним закінченням українського культурного сезону в Польщі, коли в усій країні відбувалися «рекордно численні» фестивалі, ватри, інші більш або менш ювілейні заходи, майстер-класи, поїздки в Україну тощо.
У залі клубу «Б-90» вся публіка (поспіль молодь молодшого та старшого віку) влаштували собі невимушений, радісний празник, бо невдовзі настане час Різдвяних свят, отож до них має бути зовсім інший душевний настрій.
Висновки від цьогорічного «ярмарку» можуть бути і такі, що від артистів з України можемо вчитися спонтанності, присвоїти від них енергію для національної активності.
Варто це констатувати, дивлячись на результати парламентських виборів. Невже будемо сподіватися, що, керуючись сентиментом, за українських кандидатів у майбутньому проголосує в першу чергу новоприбулий з Маріуполя електорат?
Про це нагадав присутнім фронтмен «ТНМК». Від українських артистів зі сцени пролунали слова: «Ми знаємо, що саме тут, у Ґданську, все (профспілка «Солідарність») почалося». «Дякую, Ґданськ !» – прозвучало зі сцени від харків’ян.
Ґданшани можуть спокійно дивитися в майбутність, бо поява на «ярмарку» на дитячому заході дитячого колективу «ЯрмаРочок» є запорукою тяглості «ярмаркових» поколінь учасників та організаторів. ■
