Анна Вінницька ■ ПОДІЇ ■ 2009-06-18
Протягом двох днів (6-7 червня) сценою Балтійського драматичного театру неподільно володіли українські діти з Битова, Білого Бору, Валча, Вроцлава (у вроцлавській групі виступали також поляки), Ельблонґа, Колобжеґа, Кошаліна, Лемборка, Тшеб’ятова та Щецинка. У XXXIV Фестивалі українських дитячих ансамблів у Кошаліні взяло участь біля 200 юних виконавців, які представили увазі глядачів казку, театралізовану форму, гру на бандурі, танець, спів та кабаре. Гостем фестивалю був Ансамбль пісні і танцю “Думка” з Ґурова-Ілавецького. Отож, ми були свідками того, що праця вчителів не йде намарне.
{mosimage}
Коли б шукати якогось символу для кошалінського фестивалю, то була б ним дорога, бо частина колективів, аби прибути до Кошаліна, мусила подолати кільканадцять або кількасот кілометрів, сказав відкриваючи фестиваль голова ОУП П. Тима. Символічне значення дороги проявляється і в просторі, який мусимо подолати, щоб пізнати свою традицію, культуру та мову. Дорога – це також вічний рух та життя, і саме таким був недільний ґала концерт фестивалю. Було барвисто й голосисто – чудові строї та гра дітей, які представляли персонажів казок “Кривенька качечка” (з Кошаліна), “Рукавичка” (з Тшеб’ятова) та “Веселий ярмарок” (з Білого Бору). Високий професіоналізм демонстрували, даруючи нам гарні емоції, “Вроцлавські бандуристки”, Танцювально-вокальний ансамбль “Будьмо, а то буде файно!” з Вроцлава, театральна група “Жоржина” з Битова та, звичайно, ґурово ілавецька “Думка”, яка саме відзначає своє 40-ліття. Добрим гумором ділилося кабаре “Мала Горпинка” з Ельблонґа, а публіка, яка вщерть виповнила театральний зал, щохвилини вибухала голосистим сміхом.
Приклад Вроцлава та Битова показує, що варто прислуховуватися до очікувань дітей.
Керівник вроцлавської групи Ярослав Сирник розповідає:
– Живемо у великому місті, де взаємопроникаються різні культури, де відбувається багато культурних подій. Узагалі, Вроцлав – це альтернативне та вічно молоде місто і саме на таких засадах ми творили і наш ансамбль. Хочемо показати, що українська культура розвивається, черпає з різних джерел. Однак нашою головною інспірацією є радість наших дітей. Здається, що найбільш промовистими є їхня безпосередність, щирість, радість та забава, – констатував Я. Сирник. Справді, вроцлав’яни, подібно, як і минулого року, заполонили кошалінську публіку.
Також театральну групу “Жоржина” складають діти, які мають різноманітні таланти: музичні, художні та танцювальні, тому й вирішили ми, щоб показати це в театралізованій формі, де кожному можна відвести відповідну роль, – розказує керівник групи Мирослава Ганаско. – Програма, яку ми представили під час фестивалю, була створена тільки і виключно завдяки дітям, які наполягали, щоб її підготовити: я представила їм початкову версію, а після затвердження ми спільно допрацьовували її кінцеву форму, – каже М. Ганаско. Таким чином, у битівському словесно-музичному монтажі минуле ориґінально перепліталося з сучасністю. До цього жива музика, завдяки чому відчувався автентизм.
Однак фестиваль потребує проведення змін – його стара формула вже вичерпалася і суботній концерт показав, що фестиваль негайно потребує свіжого повітря (після суботнього концерту діти розважалися над морем у Лазах, натомість під час недільного проголошено переможців VII Загальнопольського конкурсу малюнків “Рідні землі дідусів моїми очима”). Щоб фестиваль розвивався, треба додати щось нове. Про зміни говорив також П. Тима – на завершення фестивалю він висловив сподівання, аби наступний, ювілейний міг відбутися вже за новою формулою, щоб фестиваль у Кошаліні став центральним дитячим святом. Отже, зміна формули заходу неминуча. Організатори хочуть, щоб у його рамках проводилися тижневі заняття для дітей та їхніх вчителів.
– На сьогодні, однак, головною проблемою є фінанси, – каже організатор заходу, голова Кошалінського відділу ОУП Роман Білас. – Тому, перш за все, ми повинні лобіювати, щоб на рівні маршалківського та міського управління, староства збільшено фінансування національних меншин. Коли вдасться це зробити, тоді черговим кроком будуть старання, щоб ОУП, тобто ведуча меншинна організація в Західнопоморському воєвідстві, отримало відповідну суму, – сказав Р. Білас.
Щойно тоді можна буде проводити фестиваль за новою формулою, однак організатори впевнені, що таким буде вже черговий, тобто XXXV Фестиваль українських дитячих ансамблів у Кошаліні.
“Наше слово” №25, 21 червня 2009 року {moscomment}
