Петро Скрійка ■ УКРАЇНА-ПОЛЬЩА ■ 2008-10-10
Після відновлення у Кракові повертається в Україну
{mosimage}
Їй уже 320 років. Була виконана в Кремлі у 1686-1688 рр. із білого й жовтого китайського оксамиту. Це була велика хоругва. Мала площу біля шести квадратних метрів. Мальована з обох боків, із багатою позолотою та розкішними рослинними орнаментами з різною символікою. Початково призначалася для гетьмана Івана Самойловича, однак після відсторонення його царем від влади була надана гетьманові Іванові Мазепі. Пізніше вона ще служила гетьманові Івану Скоропадському. Як найважливіший атрибут козацької влади на Лівобережній Україні брала участь у багатьох історичних подіях у ХVII – ХVIII ст.
На хоругві з одного боку в центрі знаходиться візерунок двоголового орла, що тримає у кігтях символи влади, а з другого – герб із вершником у бою та змієм на грудях. Поруч орла видніються три картуші з різними написами. На одному, що знаходиться посередині центрального бордюру, серед написів видно добре збережене поясне зображення Христа. Один із написів, праворуч орла, це текст акта передання хоругви, а інші – фраґменти Святого Письма.
У 1861 р. з метою забезпечення вона була наклеєна на тюль, що, як стверджують краківські спеціалісти, врятувало її, однак із різних причин вона й надалі нищилася. Останнім часом опікувався нею Харківський історичний музей. Через поганий стан та ряд інших причин не виставлялася. Дотепер збереглася заледве у 46%. Остаточно реставраторські роботи взявся виконати Краківський національний музей. Складали її наново з тисяч маленьких шматочків. Роботи ці з активною участю спеціалістів із різних галузей тривали 12 місяців – від вересня 2007 р. до вересня 2008 р. Провідну роль у цьому відіграли дві особи – реставратор тканин Анна Прокопович і реставратор художніх робіт Ельжбета Зиґер при постійній співпраці з реставратором тканин Маріолою Мрочек, реставратором тканин Аґнешкою Пацак і реставратором Павлом П’єхником.
З ідеєю рятування хоругви виступила Юлія Тимошенко, а ініціатором і спонсором усього заходу був депутат Верховної Ради України Богдан Губський з БЮТ і водночас голова Фонду інтелектуальної співпраці “Україна ХХІ ст.”. Координаторами праць були Януш Чоп із Краківського національного музею і Юрій Савчук з Інституту історії НАНУ з Києва. Усе проходило під патронатом міністра культури й національної спадщини Польщі Богдана Здроєвського і міністра культури й туризму України Василя Вовкуна.
Урочисте передання Україні хоругви після відновлення відбулося 10 вересня 2008 р. у Кракові, в Головному будинку Національного музею. Присутніми були міністри культури обох країн та посол України в Польщі. Як і личить культурному Кракову, прибули численні представники творчих та наукових середовищ, закордонних культурних установ та відомі політики. На урочистості кільком особам були вручені високі нагороди, зокрема Медаль святої Ольги отримали Зофія Ґолуб’єв, директор Краківського національного музею і Анна Прокопович, головний реставратор і керівник Майстерні реставрації тканин і одягу, а Хрести заслуги – Януш Чоп за координацію робіт над хоругвою та Марек Баранський і Марек Ґанев за попереднє відновлення Царських врат з київського Софійського собору.
Ще цієї осені, відразу після повернення в Україну, хоругва стане експонатом великої виставки в Києві “Україна – Швеція на перехресті історії XVII i XVIII ст.”. Вона повертається не сама – з нею повертається її історія, гетьманські часи, Полтавська битва, яка ще й досі не закінчилася, тому й потрібна Україні, тому потрібний гетьман Іван Мазепа, бо доки хоругва й гетьман на полі, легше боротися за перемогу.
“Наше слово” №41, 12 жовтня 2008 року {moscomment}
