Григорій Сподарик ■ ГРОМАДА ■ №42, 2014-10-19
Самоврядна влада в Польщі має повноваження, які поширюються на нас як громадян цієї держави і водночас як представників української громади. Варто про це пам’ятати, беручи участь у цьогорічних самоврядних виборах, які відбудуться 16 листопада.
Вагу самоврядування добре знає колишній самоурядовець, а тепер голова Сеймової комісії нацменшин, депутат Сейму РП Мирон Сич. Він нагадує, що на сьогодні при розподілі європейських коштів партнерами для Брюсселя є воєвідські сеймики, а не центральна влада. Це показує, як на практиці виглядає перехід фінансування та більшості повноважень до цієї гілки влади, найближчої до громадян. «Саме така зміна повинна відбутися зараз в Україні», – переконаний депутат. У польських реаліях у воєвідських сеймиках вирішується теж багато питань щодо нацменшин. Сам М. Сич, працюючи на цьому рівні у Вармінсько-Мазурському воєвідстві, зміг довести до утворення комісії нацменшин та окремого бюджету на їх потреби. Подібний бюджет, і також при сприянні українських лідерів, створено й у Західнопоморському воєвідстві. Тепер у цих двох реґіонах існує шанс на «сеймиковий успіх» наших кандидатів, хоча під час попередніх виборів, на жаль, це не вдалося. В оцінці М. Сича, причиною цього було невраховування певних політичних явищ. «Ми не повинні дозволяти себе використовувати політичним партіям, яким часто залежить не на перемозі наших кандидатів, а лише на наших голосах», – говорить депутат, пригадуючи минулі вибори на Вармії та Мазурах. Тут балотувалося кілька представників нашої громади, але внаслідок розпорошення «українських голосів» ніхто не потрапив до місцевого сеймику. Партії завжди будуть зацікавлені голосами української громади, тому її представникам пропонуватимуть старт у виборах. Місце у списку й аналіз того, як конкретне угруповання ставилося до українських справ у Польщі та в Україні загалом – це те, на що, на думку М. Сича, варто звертати увагу, щоб уникнути нечесного виборчого використання.
У свою чергу, голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима відзначає, що часто люди висуваються під впливом емоцій, без відповідної підготовки й активної виборчої кампанії. В сучасну добу найбільш ефективною є професійна і багаторічна праця над своєю позицією. Подібно як це робить, зокрема, голова Кошалінського відділу ОУП Роман Білас, який багато років проявляв зацікавлення політичною діяльністю і послідовно робив кроки в цьому напрямку. Продумана стратегія, на думку голови ОУП, появилася і в Перемишлі. Спочатку там на рівні місцевої громади відбувалися розмови, в яких викристалізувалися кандидати, пізніше проаналізовано округи, в яких вони мали балотуватися, лише тоді були запропоновані кандидатам місця у списках тощо. П. Тима підтверджує також, що досі актуальною проблемою старту у виборах українців є те, що нема діалогу з громадою. «Вони „пішаки”, які працюють лише на партійний список. На жаль, виконують шкідливу роботу, бо обмежують можливості тих кандидатів, які висувалися шляхом порозуміння з громадою», – говорить голова ОУП. Водночас він переконаний, що українці в Польщі можуть розширювати свою присутність у самоврядуванні. На це вказує щораз більша кількість молодих кандидатів і їх професійний підхід до виборів.
Крім того, в ОУП є вже певна кількість членів, які пройшли виборчий процес і працюють на різних самоврядних рівнях. Це, зокрема, Марія Туцька, Стефанія Яворницька, Ксеня Довгань-Доманська та інші. Цим фаховим досвідом можна і потрібно скористатися. На рівні ОУП уже якийсь час тому говорилося про вишколи кандидатів, які стартують у самоврядних виборах, однак остаточно ці вишколи не відбулися. «Ми повинні повернутись до цієї ідеї. Не варто її відкладати», – відзначає голова ОУП.
Напевно ставкою у самоврядних виборах є прихід до влади людей, які на рівні ґміни чи воєвідства створюватимуть нові робочі місця, якісні дороги, ефективно використовуватимуть європейські кошти. У випадку українців, оцінка кандидата розширюється на його вразливість щодо наших потреб. Самоврядування може сприяти появі вулиці, названої на честь визначного українця або допомогти у функціонуванні місцевого пункту навчання української мови. Воно може теж нехтувати такими потребами або навіть їх блокувати. Досі ми мали справу з проявами різного ставлення до нашої громади. Це самоврядні сеймики приймали антиукраїнські постанови, виходячи з однобічного погляду на трагічне польсько-українське минуле, одночасно на цьому ж рівні вони активно включалися в підтримку України в боротьбі з російським аґресором. Тому виборчі міркування завжди варто попередити поглядом у минуле. Кандидатами у виборах не бувають люди анонімні, про них завжди можна щось дізнатися. Анонімними, на що звертають увагу українські лідери, не є також політичні партії. Тому саме від нас, виборців, залежить, кого ми виберемо, чи тих, хто «купує» нас одноразовим, розрахованим на виборчий ефект, зацікаленням українськими справами, чи тих, хто роками послідовно старається працювати для української меншини в Польщі. ■
