Ярослав Присташ ■ ПОДІЇ ■ 2009-04-09
Засідання Головної ради ОУП відбулося 21-22 березня у Варшаві, де підведено підсумки праці за 2008 рік. Виявилося, що є проблема з обслугою запланованих проектів, сил ОУП та їхньої спроможності, з урахуванням людського фактору, комунікації тощо при великій кількості заходів (до 30). При обговоренні програми засідання виникло кілька тем, на яких особливо варто зупинитися.
Члени ради обговорили справу фінансування і співробітництва з МВСіА. Голова ОУП ствердив, що тепер складається набагато краща атмосфера співпраці з міністерством, однак воно не в силі обробити протягом півроку документи і саме порушує встановлений порядок праці.
Постійні проекти (наприклад, видання “Нашого слова”) оплачуються в кредит, бо в міністерстві не спрацьовують механізми, а відповідальність за промахи перекидають на слабшу сторону, тобто меншини. Після пригод з “Кичерою” (та й інших) рівень довіри до МВСіА зменшився. Відсутні чіткі критерії, за якими призначалися б кошти. Наприклад, “Наше слово” (наклад 3 600), отримало на понад 100 тис. менше, ніж білоруська “Ніва” (тираж 1 600), а редакція “НС” змушена була зменшити свій бюджет.
М. Сич запропонував проаналізувати також свої промахи, а не перекидати повністю відповідальність на міністерство. Вони теж зобов’язані дотримуватися параграфів і процедур, не мають наміру брати відповідальність за промахи меншин. Часом у нас буває завеликий апетит, кошториси неадекватні до проекту, іноді бракує уяви, пропонуються непродумані заходи, чи навіть запізно подаються на розгляд. С. Лайкош зауважила, що реально є набагато менше фондів на діяльність.
На засіданні ГР прийняла з поправками запропонований ГУ план і бюджет на 2009 р. та признані дотації МВСіА.
Слабкістю ОУП, про яку постійно говорилося на попередніх засіданнях ГР, було фінансове звітування відділів та гуртків за проведені проекти. На засіданні констатовано, що тут стан набагато покращав. Однак постійно відстає один гурток – вроцлавський (що зауважила раніше Ревізійна комісія), через який може, по суті, провалитися вся організація, бо за одну структуру відповідають усі. Виникло питання, як цю проблему вирішити. Пропозиція, щоб лігницькій відділ допоміг вроцлавському гуртку в розрахунках, або навіть створити нижньосілезький відділ з центром у Лігниці, виглядає на оптимальне розв’язання.
Темою, яка оживила зустріч, стало питання завмирання гуртків, маразму, який у них панує. Це стосується, наприклад, Зеленогірщини, Мазур, Ярославщини, Перемищини, Сяніччини. Були різні пропозиції. З одної сторони, деякі структури хочуть самі реалізувати проекти, а для цього вистачить повноваження від ГУ, з другої – повна бездіяльність інших структур. Що робити з гуртками, які не діють, практично не існують? Рішуча більшість голосів була проти закриття таких гуртків та за їхню підтримку. Участь в організації дає почуття єдності в громаді та структурі. У згаданих гуртках видно відсутність визначених цілей їхнього існування, помітне очікування на центр – щоб хоч приїхали і підтримали морально. У громаді й надалі існують старі способи мислення і це треба врахувати. Старше покоління натурально відходить, то слід наперед подумати про виховання нового покоління. Водночас є потен ціал, а нема активності в рамках ОУП, хоч є активність поза ОУП – це означає нехіть до формалізації дій. С. Заброварний влучно підкреслив, що треба створити потребу українства, української культури в людей – без цього нічого не зробиться. Отож, як змінити ОУП, щоб вийти ширше на громаду? Коли потенціал різних частин організації неоднаковий, то сильніші структури повинні помагати слабшим. Потрібна праця з дітьми, слід учити молодих лідерів. Тема дискутуватиметься далі на з’їзді.
ГР встановила термін та місце з’їзду – відбудеться він у Перемишлі 20-21 червня. Варто знати, що кошт проведення з’їзду становить приблизно 30 тис. зл. Працюють робочі тематичні групи, які мають розробити теми, що обговорюватимуться на з’їзді, деякі з них уже представили свої пропозиції.
Обговорено стан відносин між адміністративними структурами Польщі й України, а також їхні відносини з ОУП. Рада дійшла до висновку, що практикується вирішування наших справ без нас, от хоча б про місця пам’яті, де лежать наші рідні. Члени ГР занепокоєні, бо в них складається враження, що українці в Польщі заважають Україні та Польщі у приязних відносинах. З одної сторони, ми – громадяни Польщі, а держава нехтує нашими громадянськими правами і вирішує наші справи з Києвом, з другої – виникає враження, що для України українська меншина невигідна, мовляв, “в ім’я добросусідства здають нас, хоч і ми за добросусідством, але вміємо відстоювати свої позиції”. Така роздвоєність не сприяє українській громаді.
ОУП втомлене безрезультатною боротьбою за НД. Виникає питання про дальшу стратегію. Рада прийняла запропонований ГУ документ, який відноситься до справ Народного дому в Перемишлі. У заяві сказано, що вона заслужено оцінює роль МВСіА задля заспокоєння потреб української громади в Перемишлі, однак дії Міської ради Перемишля не дозволяють оптимістично дивитися на вирішення проблеми. Оскільки нема визначеної дати повернення НД, створюються нові перешкоди, а стан НД погіршується, то ГР пропонує дати їй у тимчасове користування (до часу повернення НД) будинку на вул. Ґродзькій, 8 (Гарнізонний клуб), власником якого є Фонд державного майна. Крім цього, ГР прийняла рішення, щоб скласти апеляцію на рішення суду про припинення справи проти президента Перемишля.
Перед з’їздом передбачено провести ще одне засідання ГР разом з Ревізійною комісією.
“Наше слово” №15, 12 квітня 2009 року {moscomment}
