Олександр Маслей ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №50, 2015-12-13
У житті часто громадська активність перетворюється в професійний успіх. Саме про такий шлях розповідає Євген Олесневич – громадський активіст, бізнесмен і багатолітній член колишнього вроцлавського гуртка Українського суспільно-культурного товариства.
Якими у твоїй пам’яті залишилися ті часи, коли ти був у керівництві УСКТ?
Євген Олесневич: Це був такий дивний період сучасної історії, який навіть мій син не розуміє… Кожна ініціатива була «загрозою» для влади, і за нею чітко слідкували спеціальні служби. Вони мали своїх представників у нашому середовищі, тому треба було бути дуже обережним, передаючи інформацію. Треба було вдавати дуже щирого, тобто вміло брехати, щоб вони повірили. Мої «папки», які тепер є в ІПН, мають, так би мовити, певну «товщину», а я був лише підвладним діячем.
Але все-таки вдавалося зробити щось хороше?
Ми робили багато гарних речей. Нашим парохом був тоді сьогоднішній Монахійський єпископ Петро Крик. Це дуже харизматична постать. Завдяки йому, ми єдналися, а наше середовище якось собі жило.
Потім прийшов 1989 рік і часи змінилися?
Це були цілком інші часи. Греко-католицька церква виходить з підпілля та отримує новий собор під ремонт. Люди дуже активно ставилися до цього діла. І я теж мав свій скромний вклад. УСКТ переходить в ОУП. Тоді я вже не включався в діяльність цієї організації, оскільки почав разом з майбутнім спільником думати про створення власної фірми. Правда, я брав участь у житті нашої громади, допомагав у різних справах, може, допоміг кільком особам, але не буду тим хвалитися. Просто робив, що міг… То був добрий час, змінювалися закони, ініціативна людина могла врешті розвиватись. Я разом з колеґою вирішив розпочати підприємницьку діяльність.
Як народилась ідея створення PHMET – фірми, що сьогодні спеціалізується у продажу і сервісі магнетичних приладів (устаткувань) та у послугах обробки металу…
PHMET постав 1995 р. Коли ми, я разом зі своїм спільником, засновували фірму, це був типовий «home office», а властиво ґаражний офіс. На початку це вистачало, та пізніше ми відчували щораз більшу потребу розвитку. Тоді орендували насамперед офіс у Вроцлаві, а потім і перший великий торговельний зал. Коли вже вся робота була налагоджена, 1997 р. до Вроцлава прийшла повінь і залила наш великий торговий зал разом з машинами. Це майже поставило нас на коліна, але ми не піддалися й почали працювати ще впертіше.
Ми побудували новий торговельний зал і новий офіс, а також почали інвестувати, навіть створили власне конструкторське бюро. Ми таким чином розпочали експансивну презентацію нашої продукції на галузевих торгах (ярмарках) у країні і за кордоном.
Наша головна перевага полягає на інноваційності продукції, еластичності та швидкому прийманню рішень.
Яку продукцію ви пропонуєте потенційним покупцям?
Наші клієнти мають великий вибір устаткувань для обробки металу, приладів для вимірювання магнетизму і розмагнічування металів, а також допоміжних приладів. Одночасно ремонтуємо і відновлюємо елементи силової сантехніки (гідравліки), приладів та устаткувань для поліграфічної і споживчої промисловості тощо. Ми співпрацюємо також з фірмами в Чехії, Франції і Білорусі.
Ви далеко пішли за 20 років свого існування. Цього року ювілей фірми?
Чи я повинен радіти? Скажу, що не нарікаю, але дуже важко отримати в Польщі капітал на розвиток нового проекту. Інвестори хотіли б інвестувати в проекти, які на 100% вдадуться. На жаль, це ризик, вдається, правдоподібно, 1 на 10. Додатково найбільшою проблемою в Польщі є високі кошти праці та складна бухгалтерсько-юридична система. Ми завжди інвестуємо в нову ідею більше як половину власного капіталу, решту стараємося здобути в конкурсах або кредитах. З року в рік збільшується конкуренція на ринку. Ми стараємось розвиватися розсудливо, тобто залишатись на ринку, бути конкурентними, але не переінвестувати.
Які найважливіші поради дав би ти початкуючим підприємцям?
Я сам ще початкуючий підприємець без приготування до ведення бізнесу, що вчиться на власних помилках, а тому не знаю, чи я настільки компетентний, щоб дати добру відповідь. Для мене головне – то працьовитість, цілеспрямованість та уважне вислуховування своїх партнерів і клієнтів. Але насамперед – це взаємна довіра між мною і спільником, як кажуть, «на добре і зле». Просто треба піти до працівників, привітатися з ними, дізнатись про їхні проблеми в праці та особистому житті. Треба поважати працівників, зустрічатися з ними не тільки в праці, а й по-товариському. Треба поважати один одного, не використовувати працівників, а просто слідкувати за дисципліною. Тоді атмосфера в праці несе цілком інший, а саме – людський вимір… ■
