Григорій Сподарик ■ ГРОМАДА ■ №2, 2016-01-10
Близько 15,6 млн. злотих 2016 р. Міністерство внутрішніх справ і адміністрації (МВСіА) планує передати організаціям нацменшин у Польщі. Серед 470 проектів є українські, в тому й лемківські, – загалом на суму трохи більше, як 4,8 млн. зл.
Інформація про розподіл дотацій появилася на грудневому засіданні Спільної комісії уряду та нацменшин, у якому вперше брав участь новий віце-міністр, відповідальний за справи нацменшин, Себастіан Хвалек. На засіданні обговорено працю уповноважених воєводів у справах нацменшин, можливість покликання установ культури, створення урядової програми підтримки тощо.
Культура без установ
Установи культури нацменшин – це роками не вирішене питання, тому займатись ним буде й нова влада. До сьогодні державна сторона не може знайти джерела коштів на такі структури, а лише акцентує на ряд формальних перешкод. Постулатом нацменшин є, наприклад, те, щоб директор установи був представником даної громади. Держава вбачає в цьому проблему, оскільки кандидат на цю посаду має бути обраний у недискримінаційному конкурсному порядку.
Суперечливості викликає також справа господарської діяльності. Знову-таки державна сторона наголошує на небезпеку зосередження активності установи на суто комерційних завданнях. У свою чергу співголова комісії з боку нацменшин Рафал Бартек заявив, що незабаром з’явиться документ – своєрідний «баланс відкриття», у якому нову владу хочуть ознайомити з позицією щодо ряду питань, зокрема установ культури. Р. Бартек пригадував, що про їх створення у звітах говорять також представники європейських структур, які оцінюють дії польського уряду щодо функціонування нацменшин.
У справі установ культури, останні презентують спільне становище, але цього разу зовсім інакше до питання підійшов голова Білоруського суспільно-культурного товариства Ян Сичевський. На його думку, проекту, хоч він і корисний, не варто відстоювати, оскільки додаткових коштів «не було, немає і не буде»: «Думаю, що цей погляд представляє фактичний стан і реалії на кілька наступних років», – сказав міністр С. Хвалек, скориставшись позицією Я. Сичевського. Крім того, міністр пригадав, що нацменшини можуть користуватись іншими, ніж МВСіА, джерелами фінансування, і заохочував «якось собі давати раду». Це своєрідне доповнення концепцій попередників міністра, які говорили про те, що «меншини не перебувають на щасливому фінансовому острові» або, що «Найясніша Речипосполита добре дбає про свої меншини». Через такий підхід зникає один з ключових постулатів нацменшин – фінансово-організаційна стабільність, необхідна для ефективного зберігання та розвитку ідентичності своїх громад.
Нацменшини дуже часто не знаходять зрозуміння для своїх потреб і на рівні місцевого самоврядування. Тому хочуть створення урядової програми, яка б інспірувала місцеву владу до більшої активності. Міністр С. Хвалек пообіцяв розглянути можливість праці над таким проектом. З медіа-повідомлень відомо, що нова влада планує зміни в державних мас-медіа та системі освіти, тому це чергові питання, про які нацменшини хотіли б говорити найближчим часом.
Змінювати право
Власне 2015 р. працювала спеціально створена з кола представників комісії група у справах освіти нацменшин. Результат їхньої праці – це своєрідне зведення розбіжностей і невирішених питань, а одним з головних є фінансування. Гроші на освіту є достатніми (320 млн. злотих), але проблема в їх використовуванні. Нагадаймо, що самоврядування, згідно з законом, може розпоряджатися ними досить довільно, передаючи далеко не те, що отримує з державного бюджету. Тому лідери нацменшин апелюють про «призначення» грошей і більший контроль над їх розподілом. Одна з пропозицій говорить про створення каталогу справ, які самоврядування повинно фінансувати. Звичайно, тут ідеться про значно більше, ніж зарплата для вчителя чи забезпечення основних можливостей для проведення уроку. Такий каталог повинен мати силу міністерського розпорядження.
Наступна ідея – це передавати кошти з Міністерства національної освіти не до самоврядування, а безпосередньо у школи. За такою схемою, наприклад, Міністерство культури і національної спадщини підтримує мистецькі школи. Але державна сторона й досі не бачить правових можливостей для застосування цього роду розв’язок. Тому можна передбачити, що дискусія в цьому плані триватиме й далі, подібно як над питанням фінансування підручників, нацменшинних садочків, післядипломної освіти вчителів чи над покращенням системи, де фінансова підтримка залежить від кількості учнів. Бернард Ґайда, голова Об’єднання німецьких суспільно-культурних товариств, який входив до складу освітньої групи, оцінив, що її праця показала слабкість спільної комісії. Ідеться про те, що часто вирішення якоїсь конкретної проблеми з боку державних представників підсумовується ствердженням, що в актуальному правовому порядку це неможливо. За словами Б. Ґайди, якщо комісія має бути реально дорадницьким органом прем’єр-міністра, то своєю працею вона повинна впливати саме на зміну неадекватного правового порядку. Інвентаризація проблем такої функції не виконує. Лідер німецької громади зауважив, що за десять років праці комісії і при різних правлячих командах не відбулася зустріч нацменшинної сторони з главою уряду. Він просив міністра С. Хвалека саме такій зустрічі посприяти.
Майбутні теми
Згідно з графіком 2016 р. спільна комісія зустрічатиметься чотири рази. В лютому буде представлений документ щодо основних проблем функціонування нацменшин («баланс відкриття»), а також інформація про плани уряду щодо змін в освіті та державних мас-медіа. У червні комісія обговорить ІІ звіт з виконання Польщею Європейської хартії реґіональних мов або мов нацменшин, проаналізує підготовку самоврядних службовців до праці з нацменшинами тощо. Темою вересневого засідання будуть правові наслідки Акції «Вісла», зосібна справа компенсацій і втраченого майна, та присутність нацменшин у мас-медіа. Груднева зустріч традиційно в основному буде присвячена питанню розподілу дотацій.
Дотаційні цифри
Бюджет нацменшин 2016 р. більш-менш відповідає минулорічному, хоч він і менший приблизно на 68 тис. Варто відзначити, що громадські лідери вважають, що державних коштів вистачає всього на половину головних потреб. Найбільшою позицією серед дотацій на 2016 р. є 720 тис. зл., які Об’єднання українців у Польщі (ОУП) отримає на продовження ремонту Народного дому в Перемишлі. Наступна за розміром позиція у завданнях ОУП – це 420 тис. зл. на видання «Нашого слова». На всі проекти ОУП буде виділено з МВСіА близько 2 млн. 53 тис. зл. У свою чергу, Союз українців Підляшшя на свої завдання отримає близько 436 тис. зл., Українське товариство в Люблині – 109,2 тис. зл., Товариство любителів скансену в Голі – 16,8 тис. зл., Центральноєвропейський центр вишколу молоді в Ґурові-Ілавецькому – 40 тис. зл., Фонд «Просвіта» – 10 тис. зл. тощо. Ініціативи для збереження лемківської ідентичності будуть підтримувані коштами в цілому у розмірі 2,2 млн. зл. Тут, зокрема, Об’єднання лемків (з садибою в Горлицях) отримає 246 тис. зл., Товариство «Руська бурса» – 460 тис. зл., ансамбль «Кичера» – 780,4 тис. зл. (в тому 558,4 на розбудову осідку в Лігниці), Товариство лемків – 162 тис. зл. тощо.
За традицією, найголовніші позиції в бюджетах меншин – це інвестиції, друковані та інтернетні медіа, а також культурні заходи. Повний графік розподілу дотацій можна знайти на сайті МВСіА у папці з інформаціями про нацменшини. ■
