Олександр Маслей ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №1, 2014-01-05
В Стшельцах-Краєньских 14 грудня в приміщиню «Лемко Товер» одбил ся вернісаж ХІІІ «Лемківского Єрусалиму». Виставлено малярство, компутерну графіку, фільми і авторски техніки. Формат робіт – різноманітни, а кількіст іх достосувана до можливости вистави в приміщинях ґалереї. Тогорічни ХІІІ «Лемківский Єрусалим» присвячени был творчости Енді Воргола (1928–1987), яки з походжиня был русином і спочатку називався Андрий Варгола.
Він всесвітновідомий митець, засновник поп-арту і культова постать в історії гнешнього мистецтва. Художник, ілюстратор, дизайнер, ризбар, письменник, кінорежисер, видавец, колекціонер – він лишил по собі величезни творчи спадок і іщи за житя стал ся легендою.
В дев’ятим році житя Енді Воргол зачал ходити на безкоштовни суботні курси художньой майстерності Інституту Карнеґі і після закінчиня школи, в 1945 році, вступил до Технологічного інституту (гнес Карнеґі університет Мелон) на віддів малюваня і дизайну. Родина Воргола з заробітку вітця міцно ощаджала, мала можливіст дати выжшу освіту лем єдному з трьох своїх синів. Гмераючи, няньо вказал, што то має быти Енді. По закінченю студій в 1949 році, Е. Воргол перенюс ся до Нью-Йорку. Там, стосуючи техніку ситодруку в малярстві, дішол на вершини нового стилю в мистецтві, званого поп-арт.
Патроном проекту «Ефект Воргола» є Академія мистецтва в Кракові – опікуном артистичним проф. Ґжеґож Штвєртня. В проекті взяло участ 16 артистів з Польщи, України і Словаччини.
Презентація «Лемківского Єрусалиму» в Стшельцах-Краєньских є важном подійом, зважаючи на тото, што велька частина нашой суспільности мешкат в тим місті і близкі його околиці. На вернісаж прибили, між ін., бурмістр Стшелец-Краєньских Вєслав Савіцкі, говова Ради Стшелецко-Дрезденского повіту Ромуальд Ґавлік, скарбник Уряду міста і ґміни Стшельці-Краєньскі Адам Скроцкі, д-р Беата Орловска, парох і господар ґалереї «Лемко Товер» о. Артур Ґрабан і богато наших, і не лем наших люди з міста і околиці. Вернісаж відкрила куратор вистави Наталя Гладик.
Звідую ся Наталі, чим є гнес «Лемківский Єрусалим». І чую, же: «”Лемківский Єрусалим” має юж свою 13-літню історію. Проєкт інтеґрує лемківскє мистецкє середовище и прихильників, котри в свойой творчости нав’язуют до богатовікового культурного дорібку Лемківщини. Вистави и видавани каталоги вказуют на зміни в художнім смотріню на свою культурну тотожніст. Для нашой лемківской громади тот проєкт має культуротворчий вимір и вказує напрям до дальшого розвитку. Свою увагу керує на черпаня інспіраций з досягнень великих митців, котри вишли з той земли – Епіфана Дровняка (Никифора) ци Андрия Варгола (Енді Воргола). Хоц тот проєкт має свої художни переваги, то важним його елементом є тіж така особливіст – місія и аспект діалогу з глядачом. Тото разом спонукат до ближшого пізнаня аркадії лемківской культури. „Лемківский Єрусалим” має для творців і глядача символічне значиня, то магічне місце, котре заохочат вертати до коренів прадідівской земли». ■
