Павло Лоза ■ ГРОМАДА ■ №12, 2016-03-20
«Плануючи відбудову Народного дому, ми визначили собі одну мету: після ремонту будинок не повинен бути для громади фінансовим обтяженням», – говорить Андрій Комар, голова Громадського комітету відбудови Народного дому.
Павло Лоза: Завершився четвертий рік ремонту будинку. Скажи щиро, чи ця праця Тобі ще не набридла?
Андрій Комар: Діло немале, то й проблеми немалі. Але насправді мене тішать моменти, коли проект, етап робіт, розрахований на даний рік, вдається успішно завершити. Такі факти додають енергії. Енергії дають теж позитивні слова людей, які пишуть, телефонують або відвідують НД. Задовольняють так само вплати грошей. Звичайно, як і кожен процес, ремонт має свої хвилини злетів і падіння. Але я горджуся українською громадою в Польщі, яка спроможна на такі високі фінансові зусилля, жертвенність та згуртованість. І кожний з нас повинен цим гордитися.
Що за 5 років удалося зробити в будинку?
Ми отримали будинок у березні 2011 р. Тоді восени вдалося отримати дозвіл на проведення будівельних робіт. Враховуючи, як довго тривають формальності при оформленні документації споруди, яка є архітектурною пам’яткою – це сталося відносно швидко. Замонтовано 2012 р. нові вікна на першому (в Україні це вважається другим поверхом) і другому поверхах. Був відданий 2013 р. в користування перший поверх, який капітально відремонтували (нові всі інженерні мережі – електрика, огрівання, кондиціонування, вентиляція, протипожежна система, вода, каналізація і т.п.) включно з реставрацією первісних поліхромій, котрі віднайдено в приміщеннях. Тоді виготовлено й нову котельню. Зроблено центральне огрівання та поставлено батареї в театральному залі і проведено ремонт паркету в цьому ж приміщенні. А 2014 р. почався ремонт горища і перебудова даху.
Якими поверхами і приміщеннями можна вже користуватися?
Працює котельня, що огріває ту частину будинку, якою ми користуємося. Диспонуємо усім першим поверхом. Ним користуємося, як було й до ремонту. Приміщення на цьому поверсі використовуються для проведення культурних заходів, конференцій, репетицій, зустрічей. Функція приміщень не змінилася, але вони відремонтовані за сучасним стандартом.
Чи це теж стосується театрального залу?
Він повинен бути репрезентативною частиною Народного дому. Зал вміщатиме систему крісел, розміщених схоже, як у театрі або в кіно. Крім того, передбачено шість окремих ґардеробів. Сцена буде оснащена новою технікою, однак весь зал має зберегти свій ориґінальний характер сецесії.
Репрезентативний, тобто відкритий для інших?
Так. Сьогоднішні міські культурні заходи відбуваються в замку та культурному центрі. Відповідні зали є теж у бібліотеці і в музеї. З нашим театральним залом таких концертних приміщень у Перемишлі є п’ять. Звичайно, кожна установа має пристосовані для своїх потреб. Наприклад, музей має невелику сцену, де висвітлюють фільми або проводять невеликі зустрічі. В замку та в культурному центрі мають уже більші сцени, і там можуть відбуватися навіть театральні вистави. Після оснащення нашого театрального залу новою технікою він зможе конкурувати з іншими, тим більше, що є найгарнішим у місті.
Тобто плануєте винаймати цей зал?
Є плани, щоб у НД створити інститут української культури, мета якого – займатися культурно-мистецькою діяльністю в різних аспектах. Тепер іде розробка такого проекту. Напевно, якщо будуть охочі, зал винайматимемо. Але тут треба пригадати, що коли ми стали власниками будинку на основі викуплення його за 1% вартості, це означає, що не можемо його використовувати на комерційних умовах протягом десяти років від моменту купівлі. Отже, до 2021 р. жодних приміщень не можемо здавати в оренду. Це значить, що ще п’ять років мусимо утримуватися з власних грошей.
На останньому поверсі теж буде комерційна діяльність?
Останній поверх, звичайно, має використовуватися для наших потреб, але і його можна буде винаймати для проведення конференцій, симпозіумів, корпоративних вишколів, навіть весіль. Теж планується орендувати партер і весь підвал, площа якого – понад 400 квадратних метрів. Думаю, що підвал буде добрим місцем для реалізації бізнесу, пов’язаного з гастрономією. Ці приміщення – це інвестиція…
…яка має приносити прибуток.
Плануючи відбудову Народного дому, ми визначили собі одну мету: після ремонту будинок не повинен бути для громади фінансовим обтяженням. Якщо протягом чергових п’яти років усе проходитиме, як до цього часу, ми осягнемо свою мету. Крім згаданого використовування за комерційними принципами театрального і конференційного залів, ми хочемо орендувати приміщення на першому поверсі й у підвалі. Ці гроші будуть підтримувати Народний дім. За нашими підрахунками, це вистачить, щоб утримати будинок.
Останнім етапом робіт, які я мав нагоду побачити 2014 р., був ремонт горища. Цей поверх уже готовий?
Сьогодні маємо майже повністю перебудований дах. Він 2014 р. був знятий, а також був перебудований аттик від сторони вул. Костюшка, тобто від лицевої сторони будинку. На цьому поверсі зараз усе в сирому стані. Підготовлена основа, де будуть викінчені заплановані приміщення. Генеральні праці згідно з планом уже зроблено.
Ви тепер чекаєте на чергові дотації, щоб завершити його ремонт і закупити обладнання?
Так не вийде. Ремонт Народного дому триває вже четвертий рік. Для людей може виглядати дивно, що, не завершивши ремонту одного поверху, переходимо працювати в іншу частину будинку. Так відбувається з різних причин. Ми не можемо зразу повністю завершити ремонт горища, тобто третього поверху, бо лишається ще ремонт другого. А саме він буде вимагати багато так званих брудних робіт – ремонту стін, встановлення мереж. У нашій філософії ідеться про те, щоб з функціональної сторони чергові ремонти не пошкодили того, що досі зроблено.
Наступним є спосіб фінансування. Якщо б ми знали, який маємо бюджет, то все б, можливо, ремонтувалося по черзі. Досі ремонт фінансується з року в рік, тому важко реально щось планувати на кілька років уперед. Ми вже подали заяви на ґранти до МВСіА на 2017 р. і щойно наприкінці 2016 р. дізнаємося, чи і яку суму грошей нам міністерство виділить. Отож, усе планування подальшого ремонту і його бюджету зводиться до оцінки прихильності міністерства.
Для нас важливо, що основні важкі роботи на горищі реалізовано. Цього року хочемо зайнятися ремонтом підвалів.
Чому?
Треба забезпечити всю конструкцію будинку і захистити його від вогкості. Передовсім хочемо відкрити фундаменти, ізолювати їх та зміцнити. Через перебудову горища будинок на кілька тонн важчий, що, очевидно впливає на всю його конструкцію. Ми тому вирішили зміцнити фундаменти згідно з актуальним будівельним законом. Гідроізоляція теж потрібна, щоб сохнули мури. Такий процес може тривати навіть кілька років. Підвал потрібний, бо як я вже згадав, він теж має використовуватися.
Чергове завдання вже на наступні роки, це зробити другу сходову клітку. Зараз вона не сповнює навіть протипожежних норм.
Ми підпорядковуємо чергові ремонтні роботи сумі дотацій. Але важко планувати, не знаючи, чи будуть на це кошти.
Чи є інші можливості фінансування?
Ми розглядаємо різні джерела фінансування НД. Поки що основні кошти пливуть з дотації з МВСіА, під яке підлягають меншини. Інші джерела фінансування – це підкарпатський реставратор пам’яток архітектури, оскільки НД вписаний у реєстр архітектурних пам’яток. З невеликим поки що успіхом ми націлилися на європейські ґранти. У більшості бенефіціаром ґрантів з ЄС є самоврядування і державні структури, наприклад, виші. Переважно такі кошти виділяються за принципом рефундації витрачених грошей. Спочатку треба реалізувати проект. Ми таких засобів не маємо, а брати кредит – це надто великий ризик.
Є теж деякі проекти в рамках програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна. Ми 2011 р. складали на неї проект, але нам не вдалося отримати ґранту. Проте ми набралися вже якогось досвіду і постійно за нею слідкуємо, беремо участь у зустрічах, присвячених цій транскордонній програмі.
Одною з думок, яку хочемо реалізувати в рамках цього проекту спільно з польською меншиною в Україні – це проводити ремонт Народного дому в Перемишлі і Польського дому у Львові.
Проект, зокрема, був презентований на минулорічному Економічному форумі у Криниці.
Ця презентація є якимось елементом популяризації ідеї. Ми як комітет уже в цій справі підписали договір з ОУП, Спільнотою польською, яка співпрацює з полонією в усьому світі та Федерацією польських організацій в Україні. Чи проект спрацює, важко сьогодні сказати, але маємо таку надію. Це теж великою мірою залежить від партнера. Експерти 2011 р. добре висловлювалися про наш проект, тому хочеться вірити, що теперішній також має шанс на реалізацію. Є прогнози, що під кінець цього року буде вже оголошений конкурс на набір проектів у рамках цієї транскордонної програми. Ми хочемо якнайшвидше підготувати всю документацію. Від початку складення документів до підписання договорів і початку праці – це перспектива не на місяці, а роки. Реальна реалізація такого проекту могла б відбутися у 2018–2019 рр. Фінансова межа на інвестиційні роботи в рамках такого проекту – 2 млн. євро, які буде треба розділити на двох партнерів проекту.
Чи уявляєш, як будинок виглядатиме через 5 років?
Бажання може бути великим, але проґнозувати за нинішніх умов фінансування немає сенсу. Я можу оцінити працю комітету. На мою думку, завдяки тому, що він взагалі існує, ми змогли зробити об’єм робіт, результат яких сьогодні бачимо, а це, у принципі, досі коштувало майже 3 млн. зл. Якщо врахувати, що, починаючи ремонт, ми стартували з фінансового мінуса, то вважаю проведену нами роботу непоганим результатом.
Користуючись нагодою, хочу передусім подякувати нашим благодійникам. Я знаю, як важко в сьогоднішніх часах виділяти гроші на благодійну мету, тим більша моя вдячність нашим жертводавцям. Заплановані на 2016 р. роботи закриваються бюджетом 1 млн. злотих. Наша доля в ньому – 200 тис. злотих. Як нам повідомили наші друзі з Канади, вони зібрали вже 100 тис. злотих. Отже, нам залишилося зібрати до 30.11.2016 р. «лише» 100 тис. зл. Прошу всіх, кому не байдуже наше майбутнє, підтримати цю велику ідею відбудови нашого Українського народного дому – для нас самих і прийдешніх українських поколінь у Польщі.
Дякую за розмову. ■
