Богдан Гук ■ ПОДІЇ ■ 2010-03-04
{mosimage}
Затягується справа передання ОУП “Народного дому” в Перемишлі
Можливо, перефразовуючи Франкові “Каменярі”, – тобто слова “І п’ядь за п’ядею ми місця здобували…”, – можна узагальнено описати те, як виглядає процес передання для ОУП приміщен НД. Щоправда, за наведеною формулою мала би працювати створена восени 2009 р. робоча група, а не тільки ОУП, яке не має іншої ролі, як нетерпеливо спостерігати за новими труднощами, що з’являються в процесі.
З діяльності робочої групи, до складу якої ввійшли представники Департаменту релігійних віросповідань та національних і етнічних меншин МВСіА, Перемиського міського управління та Підкарпатського воєвідства, відомий лише план-графік, датований 22 жовтня 2009 р. Його підписав мер міста Р. Хома та передав до Ряшева і Варшави. Хома, виходячи з положень чинного законодавства, повідомив зокрема, що здійснення обміну будинками між міською ґміною Перемишль та Фондом державного майна стане можливим після того, як усі приміщення в будинку на Костюшка, 5 звільнять теперішні їхні користувачі, яких є кілька. Вони різні. Це дві кімнати “Зростання” для дітей на третьому поверсі, приміщення ресторану і крамниця на першому поверсі, приміщення самотньої жінки на другому поверсі. Найскладнішим для відселення є ця остання, пані А. Барила, яка живе в НД, може, протягом 40 років. Місто хотіло би здійснити все це до кінця квітня 2010 р., усі користувачі отримали відповідні письмові повідомлення. Якщо ця жінка не погодиться на запропоноване їй помешкання, то перед містом стоїть судовий позов проти неї. Це означало б затягування справи навіть до кінця 2010 р. Звичайно, що після відселення передбачено також подальшу процедуру. І вона може мати свої несподіванки.
У плані-графіку Р. Хома невідомо чому передбачив, що до кінця 2009 р. можна було завершити процедуру передання будинку державі, яка потім мала б передати його ОУП. Невідомо, на якій підставі, але в цьому ж плані зазначено, що держава могла б закінчити процедуру до 31 грудня 2010 р. Тимчасом, за станом на кінець лютого, взагалі не відомо, чи міська влада Перемишля встигне до кінця цього року зі своїми справами. Отож, перед різними зацікавленими сторонами відкривається перспектива 2011 р.
Поки що у двох кімнатах “Народного дому”, де взимку існує життя, мерзне самотньо Анна Дрозд, штатний працівник ОУП та голова перемиського гуртка об’єднання. Коли входжу до будинку, читаю на стінах обабіч кольорові фрески-ґрафіті – роботи не то сакральні за духом, не то поганські. Виконавці – анонімні, хоч і шкідливі. Сходи – чорний камінь, далекий від рівності. Прибиральниця від імені міської влади, буває, протре їх вологою ганчіркою, але не занадто часто. На другому поверсі на камінній підлозі – калюжа: вона, на щастя, прозора, а не жовтувата. Можливо, це розтанув сніг. Міг впасти з відра з вугіллям. Бо вугілля приносить на другий поверх та обігріває своє приміщення пані напроти офісу ОУП – А. Барила. У бюро – холод. Навіть не знімаю плаща. А. Дрозд обігріває першу кімнатку електричним каміном. Другу – свою – ще меншим. Раджу їй не бути подвижницею і обидва опалювальні прилади перемістити прямо до її кімнати.
– Ремонт даху завершено в жовтні минулого року. Роботу виконано непогано. З міського бюджету оплачено воєвідського реставратора архітектурних пам’яток, – розповідає А. Дрозд. – ОУП не може навіть планувати ремонтів, тому що міська влада не передала нам актуальної технічної документації. А її обіцяли на грудневій зустрічі у віце-президента Д. Іванечка. Ми провели, однак, кілька експертиз. І нетерпеливо чекаємо на документацію.
Працівниця ОУП розуміє складність ситуації. Нетерпеливиться. Міська влада ж, навпаки, цілком не поспішає – адже за зрив угоди їй треба відшкодувати реставраторові 200 тис. злотих. Будинок перебуває в стані повного хаосу, але, можливо, це типове для перехідних моментів. Який хаос застане ОУП, коли стане власником? Якщо місто не передасть документації, то в будинку може статися різне і ніхто не буде знати, коли, хто і що тут заподіяв. Отож, мерові Хомі придалося б внести більше ясності у справу та більш по-партнерськи трактувати майбутнього власника – адже ОУП та міська влада Перемишля приречені не тільки на співіснування, але й на співпрацю.
Телефоную до Варшави. Голова ОУП, відповідаючи на питання про терміни, насамперед говорить про те, що ця справа мала б усіх навчити покори перед труднощами та показати потребу чітких і зрозумілих принципів співпраці.
Усупереч оптимістичним запевненням перемиської влади, процес передання “Народного дому” йде повільно. Раз у раз виникають-бо проблеми. Годі з упевненістю передбачити, коли він закінчиться. Якщо всі приміщення в НД, господарем яких на сьогодні ще не є наша громада, будуть звільнені, тоді можна розпочати наступний етап перебирання будинку. Маючи за собою досвід краху заяв у цій справі, краще не називати дат перед тим, як процес закінчиться і матиме вираз у формі кінцевого нотаріального документа, – сказав П. Тима.
“Наше слово” №10, 7 березня 2010 року {moscomment}
