Обсерваторію, що має стати науково-дослідним центром для вчених та студентів двох університетів і туристичною принадою, планують відновити до 28 липня 2015 р.

Про це повідомив на парламентській асамблеї України і Польщі, яка відбулася в курортному містечку Яремче на Івано-Франківщині, ректор ПНУВС Ігор Цепенда. Участь у засіданні взяли парламентарії та дипломати обох держав. Зокрема, польську делеґацію очолив віце-спікер Сейму РП Цезари Ґрабарчик, приїхав ще один віце-спікер Марек Кухцинський. Керівником української делеґації був заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко.

– До червня 1941 р. в астрономо-метеорологічній обсерваторії на горі Піп-Іван або, як її ще називають, “Білий слон”, проводили метеорологічні дослідження, – пригадав І. Цепенда. – Згодом німці вивезли металеві частини астрографа до Львова. Приміщення закинули, його не доглядали, а місцеві жителі розтягли все, що мало якусь цінність. Зокрема, забрали мідні листи з бані й даху обсерваторії. Після цього діяльність об’єкту не відновлювали, – каже він.
Під час консервації протягом року зроблять дах і створять умови для підсушування об’єкту.
На ці роботи Міністерство культури і національної спадщини Польщі, Варшавський та Прикарпатський університети виділили 100 тисяч доларів, а загальна вартість проекту – аж два мільйони доларів. Великі кошти визначаються складністю робіт, які треба проводити на висоті 2028 метрів над рівннем моря.
– Таке завдання – сміливе для українців, адже вперше за останні десятиліття розпочнеться консервація найвищого об’єкту в державі, – продовжує ректор івано-франківського вишу. Виготовлення і встановлення даху та підсушування – це перший етап спільного польсько-українського проекту з відновлення обсерваторії. Виконання проекту відбувається і в рамках дорожньої карти президентів України та Польщі на 2011–2012 рр. На засіданні мовилося про спорудження центру зустрічей української та польської молоді в селі Микуличині. Ректор І. Цепенда мовить, що до першого вересня буде закінчена робота з підготовки проектно-кошторисної документації. Івано-франківські обласна рада й облдержадміністрація виділили на це 800 тис. гривень. Після цього лише можна буде говорити про вартість усього об’єкту. Тоді українці та поляки писатимуть до Єврокомісії, щоб отримати ґрантові кошти в рамках програм транскордонного співробітництва Євросоюзу.
– Члени комісії парламентської асамблеї спільно з представниками місцевої влади протягом кількох днів оглянули місця майбутнього будівництва, ознайомилися з проектами та обговорили реальні механізми їхньої реалізації, – додає керівник української делеґації, заступник голови Верховної Ради України М. Томенко. – Це реальний приклад наших добрих взаємин.
А за словами директора Центру вивчення Східної Європи Варшавського університету Яна Малицького, цими проектами наші держави будуть зближуватися не лише на рівні президентів, прем’єр-міністрів чи політиків. Приїжджатиме в гості, співпрацюватиме, творитиме нові проекти українська та польська молодь. Можливості співробітництва двох країн високо оцінив і керівник польської делеґації Ц. Ґрабарчик, який побажав успішної реалізації спільних проектів. ■