Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ 2011-06-10
Меншинні передачі в електронних мас-медіа, особливо в громадських радіо і телебаченні, – це питання, які постійно порушуються від початку демократичних змін у Польщі. Нещодавно – завдяки трьом взаємопов’язаним форумам – вони знайшли своє продовження. Важливо, що дискутували на них і меншинні лідери, і представники керівних органів громадських мас-медіа та Державної ради радіомовлення і телебачення (ДРРіТ, пол. KRRiT). В недалекому мину- лому майже не відбувався діалог сторін через байдужість тієї, що відповідає за публічний ефір.
Результати тих медіа-форумів неоднозначні: з’явилося де- кілька цікавих ініціатив, але ряд роками виношуваних постулатів не знайшов і, мабуть, довго ще не знайде відповідного вирішення.
Постулати з Каменя
Проблемні питання учасники круглого столу “Мультикультурна Європа в мас-медіа” (співорганізатор – Об’єднання українців у Польщі, Камень-Шльонський, 3-4 квітня) зі- брали в постулати, які передано ДРРіТ.
Таким чином, мабуть не вперше, голова цієї установи – Ян Дворак – міг дізнатися, що: ДРРіТ повинна організовувати періодичні зустрічі з меншинами для обговорення проблем щодо передач; до складу програмних рад радіо і телебачення необхідно визначати представників з меншинних середовищ (на це питання польській владі звертала також увагу Рада Європи); ДРРіТ повинна розробити механізм (зокрема, фінансовий), який захистить меншинні передачі від спроб обмеження їх або й ліквідування в публічних ЗМІ; необхідно створити форму консультацій з меншинами щодо змін, які стосуються адресованих до них передач, та забезпечити можливість підвищення кваліфікацій журналістів, які їх створюють. Сьогодні деякі меншини мають свої продюсерські спілки, власне радіо і телебачення або інформаційні канали в Інтернеті – усе це вартісні ініціативи, проте якщо не для всіх, то для багатьох (в тому числі – для територіально розпорошених українців), публічні мас-медіа довго залишатимуться основним ґарантом права на реалізацію їх інформаційних потреб.
Сеймова дискусія
Одним з результатів круглого столу було засідання 14 квітня сеймової комісії меншин. Тоді обговорювався проект розпорядження ДРРіТ у справі фінансово-програмних планів, які мають враховувати також медіа-потреби меншин у громадських ЗМІ. У рамках дискусії депутат Ришард Ґалля (німецька нацменшина), зокрема, відмітив, що меншинні передачі надалі не мають ґарантій функціонування в загальнодержавному ефірі. Були й голоси з закидом, що в розпорядженні нічого не говориться про процес консультацій щодо передач з меншинними середовищами, а також нема запевнення стабільного фінансування. Голова ОУП Петро Тима, підтримуючи ці висловлювання, додав, що недолік розпорядження полягає також в тому, що в ньому нічого не згадується про передачі, які мали б представляти меншинну проблематику загалові глядачів: “Думаю, що це серйозна проблема, результатом якої буде обмеження обсягу дії етнічних передач та брак знань про меншини”, – говорив голова ОУП.
До постулатів прислуховувалися, зокрема, члени правління ДРРіТ – Славомир Роґовський та Стефан Пастушка. Тому вже відомо, що не буде чітко визначеної суми, яка б ґарантувала стабільність передачам, – ці кошти надалі становитимуть процентну частку від абонентської плати. Майстер-класи для меншинних журналістів, а можливо й постійний центр підвищування їх кваліфікацій та періодичні зустрічі ДРРіТ з представниками меншини, – це пропозиції С. Пастушки. Поки що це лише декларації, проте їхня реалізація напевно позитивно вплине на стан меншинних передач у громадських ЗМІ.
Переконування переконаних
Черговий тур дискусії навколо медіа-потреб меншин у Польщі становила організована 23 травня в Білостоці місцевим відділенням Польського телебачення конференція “Місія громадського телебачення в мультикультурному суспільстві”. Це тут голова ДРРіТ Я. Дворак переконував, що частина проблем безсумнівно зникне, коли Польща 2013 р. повністю перейде на цифрове наземне транслювання. Таким чином має вирішитися, скажімо, питання технічної доступності конкретних передач для самих меншин. Він також поінформував, що вже затверджено правові реґулювання, згідно з якими кошти йтимуть на конкретну меншинну передачу, а не в загальний бюджет якоїсь теле або радіостанції. За словами Я. Дворака, восени повинні початися майстер-класи для меншинних журналістів. Відповідальний за справи меншин міністр Томаш Семоняк, у свою чергу, пропонував створити в громадському телебаченні тематичний канал для меншин.
Подолання стереотипу меншовартості, відкритість на погляд меншин щодо оцінки історичного минулого, інформаційне втягнення в процес навчання меншинних мов, передачі для молоді та дітей, збільшення обсягу трансляції суспільних та релігійних заходів – це лише деякі конкретні “білостоцькі” доповнення до попередніх постулатів. Однак подібні запитання, попри присутність на конференції члена правління Польського телебачення (TVP SA) Мар’яна Залевського, не знайшли відповідей. Інші високопосадовці взагалі досить швидко покинули конференційний зал. Закриваючи зустріч, організатор, в.о. директора білостоцького відділення TVP Аґнешка Ромашевська-Ґузи відзначала, що конференція звернула увагу на багато важливих питань. Шкода, що було це фактично “переконування переконаних”.
“Наше слово” №24, 12 червня 2011 року {moscomment}
