Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ 2011-01-13
{mosimage}
На підтримку національних та етнічних меншин, за даними Міністерства внутрішніх справ і адміністрації (МВСіА, поль. MSWiA), у державному бюджеті на 2011 р. заплановано 15 млн. зл. З цих коштів майже 3,61 млн. зл. виділено на українські проекти, у тому числі 1,47 млн. зл. – на лемківські. Більшість грошей МВСіА вже поділило, при чому 2,5 млн. зл. залишилося на інвестиції та фінансування в ґмінах таблиць з додатковою назвою місцевостей мовою меншин.
Державну підтримку отримали, зокрема, білоруси – 2,28 млн. зл., німці – 2,15 млн. зл., євреї – 1,30 млн. зл., роми – 875 тис. зл., литовці – 758 тис. зл., словаки – 445 тис. зл., вірмени – 415 тис. зл., татари – 120 тис. зл., росіяни – 113 тис. зл., караїми та чехи – приблизно по 50 тис. зл. МВСіА призначить також 1,14 млн. зл. на ініціативи з розвитку реґіональної кашубської мови. У відомстві заявили, що передбачають полегшення вимог з розрахунків і заяв – загалом зменшиться кількість додатків та рахунків у пізнішому процесі звітування.
Варто відзначити, що вже черговий раз вдалося розподілити державні кошти ще перед новим роком – це досить добре, якщо порівняти з кількамісячними затримками в минулому, які не раз дестабілізували функціонування багатьох організацій. Проте механізм оприлюднення в останній момент чіткого списку про розподіл грошей залишився – відповідний документ представники меншин отримали щойно 20 грудня м.р. під час засідання Спільної комісії уряду та меншин, з цього приводу був обмежений час на дискусію та висловлення зауважень до окремих завдань.
Нині ще не відомо, що саме підтримає МВСіА в рамках інвестиційних проектів, проте в цій графі минулого року записано найбільше грошей – 1,84 млн. зл. отримало Сейненське повітове староство на будівництво комплексу шкіл з литовською мовою навчання в Пунську. Цього року найбільше грошей піде на мас- медіа та великі культурні заходи меншин. На піку державної підтримки опинилися тижневики: білоруська “Ніва” з фінансуванням у 492 тис. зл., німецький “Schlesisches Wochenblatt” (430 тис. зл.) і “Наше слово”, видавання якого МВСіА підтримає сумою 420 тис. зл. Черговими помітними позиціями в списку дотацій є Фестиваль української культури в Кошаліні – 350 тис. зл., кашубське “Radio Kaszëbë” – 300 тис. зл., литовський двотижневик “Aušra” – 258 тис. зл., білоруські радіопередачі в Білостоці – біля 245 тис. зл. тощо.
З-поміж 466 проектів, які розглянуло МВСіА, близько 70 – це задуми, метою яких є підтримка української/лемківської ідентичності, при чому частина з них традиційно подається сукупно – наприклад, під назвою “підтримка самодіяльних ансамблів”. Розподіл “наших” коштів цього разу виглядає так: Об’єднання українців у Польщі отримає майже 1,6 млн. зл., Об’єднання українців Підляшшя – 314 тис. зл., Об’єднання лемків (з садибою в Горлицях) 231,48 тис. зл., товариство “Руська бурса” – 200 тис. зл., товариство та ансамбль “Кичера” – 193 тис. зл., Українське товариство в Люблині – 151,1 тис. зл., Товариство лемків – 142 тис. зл., Товариство любителів Музею лемківської культури в Зиндрановій – 101,8 тис. зл., Товариство любителів лемківської культури – 95 тис. зл., Товариство любителів скансену в Голі – 35,3 тис. зл., Центральноєвропейський центр вишколу молоді в Ґурові-Ілавецькому – 30 тис. зл. Проте траплялися й такі завдання, які МВСіА вирішило не підтримува ти – серед них, зокрема, монографія Миколи Рощенка, яку хотіло видати Українське товариство в Люблині, два проекти товариства “Черемош” з Венґожева тощо.
* * *
Якщо приглянутися до всіх завдань, які опинилися в дотаційному списку МВСіА, то складається враження, що більшість меншин віддають перевагу філософії відомого інженера Мамоня з фільму “Рейс” – тобто “люблять лише ті пісні, які вже чули раніше”. Найбільше проектів – це ті, метою яких є організація культурних заходів, фестивалів, концертів, підтримка танцювальних та співочих ансамблів, хорів чи видання книжок – серед яких, проте, домінують співаники й історичні праці, а ні в кого не трапляється видання сучасного роману. Зрозуміло, що цього роду активність – це своєрідний “кістяк” для громади, яка хоче зберегти свою відмінність, проте для розвитку потрібно шукати нові форми. А таких перлинок цього року радше небагато. Серед тих нечисленних можна назвати лемківське інтернет- радіо, про яке подбало товариство “Руська бурса” (дотація – 100 тис. зл.) чи т.зв. е- learning, тобто навчання за допомогою комп’ютерів та Інтернету, без необхідності фізичної присутності в якомусь залі – майже 20 тис. зл. на таку активність здобуло фінансування вірменське товариство “Ari Ari”. У нашій громаді про е -learning лише згадується часом, і то якось несміливо тихесенько. Цікаво виглядає проект чехів, які отримали кошти на організування пункту прокату своєї музики, фільмів та літератури. Традиційно новинки висувають кашуби, і, хоч цього разу вони не знайшли прихильності в МВСіА, проте досить привабливою здається їхня ідея про видання аудіо -книжок, які можна слухати навіть у мобільному телефоні.
Видно, що меншини шукають чогось нового, проте невідомо, чи цей процес знову таки не гальмує згадана філософія інженера Мамоня, яку застосувало, у свою чергу, МВСіА. Коло замикається: організації не надто експериментують з новинками, не маючи ґарантій, що їхні зусилля будуть нагороджені, а відомство – отримує для оцінки найчастіше такі проекти, які вже колись бачило…
“Наше слово” №3, 16 cічня 2011 року {moscomment}
