(гс) ■ ПОГЛЯДИ ■ №27, 2014-07-06
Україна 27 червня у Брюсселі підписала економічну частину, а тим самим – уcю Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Підпис під документом поставив президент України Петро Порошенко та представники країн ЄС. Разом з Україною угоди про асоціацію підписали Молдова та Грузія.
«Це один із найважливіших днів з часу набуття незалежності України. Ми маємо використати цю можливість для модернізації країни. Нам потрібно тільки одне – мир та безпека», – зазначав український президент ще перед церемонією підписання угоди. Глава української держави висловив сподівання на те, що ЄС і надалі проявлятиме солідарність з Україною, як робив це досі. «Україна заплатила найвищу можливу ціну за свій вибір бути з Європою», – сказав П. Порошенко і висловив переконання, що підисанням угоди Україна засвідчує своє прагнення стати повноправним членом ЄС. У свою чергу, голова Європейської Ради Герман Ван Ромпей під час церемонії наголосив на те, що підписання угоди не повинно розглядатися як кінець шляху, а лише як початок дороги, в яку вирушають ЄС, Україна, Молдова та Грузія. Голова ради також заявив, що ЄС ґарантує свою політичну, фінансову та моральну підтримку цим країнам та підтримує їхню територіальну цілісність. Про «історичний день» для всіх сторін підписання угоди згадував й президент Європейської комісії Жозе-Мануель Баррозу. Він зазначив, що «не варто мати ілюзії», що проблеми вирішаться самі і закликав докласти зусиль для боротьби з корупцією і впровадження прозорої системи правосуддя у країнах, які виходять на шлях тіснішої інтеґрації з ЄС.
Західний світ, як видно у медіа-повідомленнях, дуже позитивно сприйняв підписання угоди між Україною та ЄС. Сайт «ВВС Україна» у своєму огляді преси цитує, зокрема, американський «New York Times», у якому відзначається, що підписанням Угоди про асоціацію з ЄС президент П. Порошенко виконав свою передвиборчу обіцянку. В оцінці видання, тепер перед главою української держави стоїть черговий виклик, яким є вреґулювання ситуації на сході країни. Тут «NYT» наголошує на ролі Росії, яка, хоч офіційно все заперечує, сама постійно фінансує сепаратистів і передає їм зброю. Видання висловлює переконання, що президент Путін, незважаючи на заклики з боку Європи та США, скоріше всього не відмовиться від своїх кроків, а, на жаль, саме від спокою на сході залежатиме темп інтеґрації України з Європою. Американська газета відзначає також, що Росія вже раніше висловила своє незадоволення з факту підписання угоди між Україною та ЄС і попередила, що призупинить пільгові тарифи на українські товари. У свою чергу, британське видання «Guardian» звертає увагу на те, що ймовірність запроваждення санкцій проти Росії зросла після того, як президент України відкрито звинуватив її у сприянні сепаратистам. «Порошенко відкрито заявив у Брюсселі, що бойовиків контролює безпосередньо Владимір Путін та Кремль. Він сказав, що власне Росія керує цими протизаконними групами (йдеться про російських громадян, російських офіцерів, російських найманців). Порошенко охарактеризував стратегію Кремля щодо України як не дуже прагматичну та дуже емоційну», – написав «Guardian». У свою чергу, ірландський «Irish Times» наголошував на тому, що підписання угоди наражає Україну на гнів Росії. Видання пригадує, що Україна вже втратила Крим і через Росію має справу з воєнним конфліктом на сході. За кожен крок Києва у бік Європи, як оцінює видання, Москва може мститися, застосовуючи ряд перешкод у торгівлі. Тут Росія може позбавити Україну спеціального статусу як торговельного партнера та накласти додаткові мита на український експорт. А це, як пише видання, може бути дуже болісним, оскільки приблизно четверта частина українського експорту потрапляє саме в Росію. Остання, як пише видання, може використовувати свою роль енергетичного монополіста або посилити тиск на трудових міґрантів з України. Підписання угоди про асоціацію широко коментувала й польська преса. Для прикладу, тижневик «Rzeczpospolita» ці документи назвав наближенням сходу до ЄС і визнав їх ефективним інструментом трансформації в питанні демократії та ринкової економіки. Видання пригадує, що таким самим шляхом колись пішла Польща, для якої угода про асоціацію була «дороговказом та розкладом руху». Видання пояснює також, що договір про асоціацію сам по собі не веде до членства у ЄС, але дозволяє цим країнам стати частинами спільного ринку, що, у свою чергу, ширше відкриває двері саме до членства.
«Бунт українців проти Януковича виявився коштовним, рахунок виставила Москва, проте до цього бунту спричинилися мрії про Європу. Тепер українці разом з грузинами та молдаванами кидаються в обійми Заходу, намагаючись розпрощатися з пострадянським Сходом. Треба побажати їм, а також і нам на Заході, щоб взаємні обійми були сильні і тривалі», – написав коментатор видання Єжи Гащинський.
Загалом, після підписання угоди і створення зони вільної торгівлі, експерти говорять про дві основні переваги – це доступ до європейського ринку та структурні реформи. Коли документ стане чинним, практично сто процентів українського експорту зможе потрапляти в Європу без будь-яких тарифів та ліцензій. Передбачується, що галуззю, яка отримає найбльші переваги, буде українська харчова промисловість. За оцінками деяких експертів, Україна після модернізації може дійти до такого рівня зернового виробництва, який має США і спільно зі Штатами диктувати світові ціни на зерно. А це могло б мати також вплив на безпеку держави, бо світові гравці рішучіше допомагали би уникати військових дій у країні, яка забезпечує їх необхідним збіжжям.
