Якуб Логінов ■ УКРАЇНА ■ №29, 2016-07-17
Вже декілька тижнів триває «італійський» страйк польських митників, що протестують проти урядових планів ліквідації Митної служби та втілення її до нової установи – Державної казначейської адміністрації. Ефектом страйку є величезні черги на кордонах (стояти доводиться 24 години і більше).
З 1 січня 2017 р. заплановано ліквідування Митної служби, Казначейських ізб (Izb
Skarbowych) та Установ фінансового контролю (Urzędy Kontroli Skarbowej), а на їхньому місці повинна постати Державна казначейська адміністрація (Krajowa Administracja Skarbowa, KAS). Як твердить Міністерство фінансів, метою реформи є збільшення ефективності фіскальних органів. Міністерство також обіцяє, що митники від реформи виграють, тому що це приведе до підвищення зарплат, але паралельно відбудеться незначне скорочення штатів – близько 500 митників може втратити працю, що в масштабі усієї країни не так вже й багато.
Митники рішуче виступають проти пропонованих змін. Їм не подобається ідея ліквідації Митної служби і пов’язана з цим утрата статусу державного чиновника. Митники гордяться тим, що їхня служба дає третину доходів державного бюджету, отже, на їхню думку, ліквідація самостійності митників недоречна, мовляв, «не слід різати курку, яка приносить золоті яйця». Друга важлива річ: митники дуже прив’язані до почуття місії своєї професії. Вони вважають, що праця митника – це щось більше, ніж виконування своїх чиновницьких обов’язків. Для митників дуже важливо, що вони на рівні з прикордонниками захищають свою державу, а разом з нею і весь ЄС, від зовнішніх загроз і контрабанди, тому пропозицію включення їх до ширшої фіскальної адміністрації сприймають як образу.
Митники бояться також того, що після реорганізації вони будуть змушені розпочинати свою професійну кар’єру з нуля, тобто всі їхні актуальні професійні ступені, досягнення і стаж не будуть мати значення. Усіх 1 січня 2017 р. звільнять і їх або приймуть на службу в новій податковій адміністрації, або ні. А якщо навіть і приймуть, то і так на нижчу стартову позицію – митника з 20-річним досвідом зможе замінити колишній працівник Податкової палати з 5-річним стажем, який, щоправда, не має належних кваліфікацій, проте прийнятий на посаду з політичних міркувань. Саме такі арґументи і побоювання домінують на сайті www.celnicy.pl, де можна дізнатися більше про настрої митників та їхні плани щодо протестів.
Віце-міністр фінансів Маріан Банась вважає, що ці побоювання перебільшені, а митники від реформи тільки виграють. Банась пояснює, що причиною протестів є те, що під час восьмирічного правління коаліції PO-PSL проблеми митників не були вирішені, зарплати не піднімались, а тому митники мають право бути незадоволеними. У відповідь на ці проблеми, як твердить віце-міністр, уряд «Права і справедливості» підготував цю реформу, від якої митники тільки виграють. Банась також приховує інформацію про справжні проблеми на кордонах – за його словами, проблем з перетином кордону немає, а якщо й є, то тільки мінімальні. Таку інформацію подає державний сайт www.granica.gov.pl, на якому повідомляють про час очікування на кордоні. На жаль, цей сайт вже і в минулому був відомий тим, що явно фальсифікував час очікування: навіть якщо на кордоні треба було стояти 5 годин, що було стандартом і без страйку митників, на сайті показували 0 годин, часом (дуже рідко) максимально 1–2 години очікування. Не інакше і зараз – хоча внаслідок страйку люди чекають на перетин кордону навіть добу і більше, сторінка www.granica.gov.pl показує, що черг немає, а перетин кордону займає максимально одну-дві години.
На цю ситуацію, зрештою, звертають увагу самі митники. Вони обурюються на таке відверте фальсифікування даних і порівнюють це з практикою державної пропаганди часів генерала Ярузельського. На сайті www.celnicy.pl можна прочитати багато висловлювань на цю тему. З боку керівництва профспілки «Celnicy.pl» лунають також звинувачення на адресу головних польських ЗМІ, які, на їхню думку, цілеспрямовано не інформують про страйк митників, оскільки, як вони твердять, на ці редакції натиснула з такою вимогою польська влада. Митники при цьому дуже позитивно висловлюються про українську пресу, яка на відміну від польської широко повідомляє про їхній страйк і черги на кордоні.
Що далі зі страйком? Поки що важко сказати. Єдине, що можу зарекомендувати читачам – це широко оминати польсько-українські пункти пропуску, натомість до часу закінчення страйку подорожувати в Україну або літаком, або через Словаччину. Особам, котрі їдуть власною машиною, рекомендую не користуватися пунктом пропуску в Ужгороді, а скористатись пунктом пропуску Убля – Малий Березний у Бескидах. Кордон можна там перетнути за 15 хвилин. Він також доступний для пішоходів. Тим, хто їде громадським транспортом, рекомендую доїхати до Закопаного, звідки двічі на день курсують автобуси до Попраду. З Попраду можна зручно доїхати до Кошиць або Михайлівців, звідки вже відходять автобуси до Ужгорода. А зі столиці Закарпаття можна вже дешево і зручно доїхати залізницею куди захочемо в Україні. Розклад словацьких автобусів і поїздів можна знайти на сторінці www.cp.sk. І хоча такий об’їзд не дуже зручний, все ж таки до часу закінчення страйку це набагато швидше, приємніше і дешевше рішення, ніж стояти 24 години на польсько-українському кордоні. Коли закінчиться страйк – не- відомо, однак на швидке вирішення проблеми розраховувати не можна. ■
