Юлія Вакула ■ ПОДІЇ ■ 2011-07-15
{mosimage}
Творчі майстерні, виставки, покази фільмів і концерти в клубах – так у Вроцлаві 16-26 червня відбувався IV Фестиваль національних та етнічних меншин “Калейдоскоп культур”. Цього року програма фестивалю неабияк збагатилась та урізноманітнилася. Взяти хоч би такі новинки фестивалю, як майстер-класи із т.зв. білого співу (“крикоспіву”), проведені фахівцями архаїчного співу з відомого українського гурту “Божичі”. “Калейдоскоп” навіть устиг побувати з концертом “Купальська ніч” в Кудові-Здрої. А фінальним акордом свята став уже традиційний концерт на вроцлавському Слодовому острові. Вроцлав’яни вкотре мали нагоду на власні очі переконатися, що живуть у місті багатьох народів і культур.
Обідньої пори в неділю на вроцлавському Ринку зазвичай ніде яблуку впасти – постійно щось діється. Тож коли тут з’явилися люди в яскравих національних костюмах, з ромською піснею чи запальним українським танцем, нікого це не здивувало. Цікаві підходили подивитися чи сфотографувати дійство і зникали, натомість приходили інші. Далі парад учасників фестивалю “Калейдоскоп культур” рушив вулицями міста. Якби не молодіжний оркестр “DĘTA”, який представляв німецьку меншину і надавав усьому дійству особливої врочистості, цей похід скидався б на прогулянку по-чудернацькому вбраних туристів. Але, схоже, учасники мало цим переймалися і йшли, покурюючи, – навіть ті, чорноброві, в українських віночках із донецького танцювального гурту.
Тим часом на Слодовому острові вже вишикувався рядочок будиночків, що представляють культуру національних меншин та етнічних груп, які живуть у Вроцлаві – грецький, болгарський, татарський, єврейський, вірменський, індуський і лемківський. Господиня останнього, відома лемківська писанкарка Марія Келечава пожартувала, киваючи на греків з болгарами, що спочатку люди юрбляться біля тих, хто пригощає смачненьким. Утім, уже за кілька хвилин і біля лемківського будиночка збираються люди.
– Такий фестиваль дуже потрібний. Ми всі живемо у Вроцлаві, а його мешканці часто не знають, скільки народів тут є, яких віросповідань. Таке свято має нас приблизити, показати, ким є наш сусід – можливо, він іншої релігії, іншої національності, але найважливіше залишається – це людина. “Калейдоскоп культур” – дуже гарний фестиваль, бо можна побачити культуру різних народів – у пісні, у танці, у ремеслі, – говорить пані Келечава. – Наш лемківський будиночок презентує писанки. Це те, що я принесла з власного дому, те, що люблю робити я, мої доньки. У людей є велике зацікавлення, питають, з якого реґіону мої писанки. Дуже важливо, щоб була збережена традиція, тоді така праця надзвичайно цінна.
Писанкарка показує також пакуночок із двадцятьма писанками, який хоче передати через гостей з України до Музею писанки в Коломиї.
Концерт, який розпочинається на сцені, збирає щораз більше публіки. Особливо запалює всіх “Lemko Tower”. 2005 р. заснував цей гурт отець Артур Грабан. Його молоді учасники співають народні пісні у власній обробці. На рахунку виконавців – уже кілька дисків. І, здається, не один з поціновувачів фольк- музики захотів мати такий у власній колекції.
Ще однією приємною несподіванкою фестивалю став танцювальний колектив “Зарево” з Донецька. Голова вроцлавського гуртка українців Ігор Саламон ще до початку концерту не втомлювався хвалити гостей:
– Загалом наша традиційна програма – це “Вроцлавські бандуристки”, дитячий колектив “Буде файно”, караїмський гурт “Достлар” та інші. Але ми стараємося завжди запрошувати колективи зі сходу України, там мають чудові ансамблі. Цього року приїхав прекрасний колектив “Зарево”, це знамениті артисти, які не мають собі рівних!
І справді, варто було побачити, як донецькі хлопці та дівчата витанцьовували гуцульські танці, приспівуючи українською! Справжній український “Гопак”, ніжний “Вітерець” у виконанні солістів ансамблю, “Волинський танок”, жартівливі танці – публіка була в захваті.
Протягом першої частини концерту тривав конкурс найкращих знавців національних меншин, однак, на жаль, в ньому взяли участь всього кілька осіб. А це значить, що організаторам “Калейдоскопа культур” ще довго не бракуватиме роботи в популяризації, заохоченні пізнавати культури народів, які живуть у Вроцлаві та на Нижній Силезії.
“Наше слово” №29, 17 липня 2011 року {moscomment}
